Справа № 579/1179/25
1-кп/579/159/25
21 серпня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рахів Закарпатської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, військовослужбовця , зареєстрованого за місцем проживання та проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого,-
- за ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 05.11.2024 року близько 14.40 години, в світлу пору доби, ОСОБА_5 керував належним йому автомобілем «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 , та рухався разом з пасажирами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проїзною частиною по вулиці Червоногірківській с. Червона Гірка Конотопського району Сумської області на рівному відрізку автодороги, в межах населеного пункту в напрямку автодороги М-02.
Рухаючись на вказаній ділянці автодороги в межах населеного пункту зі швидкістю близько 60 км/год., ОСОБА_5 не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, знехтував безпекою дорожнього руху, та не впоравшись з керуванням допустив виїзд на зустрічну смугу руху з подальшим виїздом за межі проїздної частини та перекиданням автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_6 відповідно висновку судово-медичної експертизи № 145 від 25.12.2024 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: «Тупа травма живота. Розрив мочевого пузиря. Ушиб грудної клітки. Пневмоторокс справа. Закритий перелом лонних, седалищних кісток з обох сторін зі с/0. Закритий перелом кісток вертлюжной впадини зліва. Закритий перелом повздовжньой костисо с/о. закр пошкодження крестцов - повздовжнього сочлененія з права. Закритий перелом в/3 лівого бедра зі с/о. травматичний шок 2 ст.», які по критерію небезпеки для життя мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні доказів та висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/119-25/979-ІТ від 20.02.2025, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти виникненню цієї дорожньо-транспортної пригоди, дотримуючись вимог пунктів 12.1 правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.1, 12.4, 2.3 (а), 31.1, 31.4, 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху України, із яких невідповідності вимогам пунктів 12.1, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку з цією дорожньо-транспортною пригодою.
12.1. Під час перебування в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить, і стан транспортного засобу, зоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в ході судового розгляду вину визнав повністю, не оспорює обставин, викладених в обвинувальному акті.
Потерпілий не оспорює обставин, викладених в обвинувальному акті.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд у справі в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу.
Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння злочину обвинуваченим ОСОБА_5 доказаний повністю .
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як пом'якшуючими обставинами покарання суд визнає повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину , відшкодування заподіяної шкоди.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений раніше не судимий , за місцем проходження служби характеризується позитивно, має нагороди .
Суд враховує бажання обвинуваченого продовжувати проходження військової служби.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає .
Виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає можливо без ізоляції від суспільства та враховуючи наявність декількох вищевикладених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, думку потерпілого, майнового стан винного, суд вважає можливим призначити йому основне покарання з застосуванням ст. 69 КК України , більш м'яке ніж зазначено в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді штрафу, оскільки саме даний вид покарання на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_5 покарання, не пов'язаного з триманням в умовах ізоляції.
Суд вважає, що саме покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
На розсуд суду звільнення від відбування покарання з випробуванням може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, обставин, що впливають на покарання.
За змістом ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд враховує репутацію обвинуваченого, останній вчинив тяжкий злочин , що вказує на неможливість його виправлення без реального відбуття покарання. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутні обставини, які б наскільки знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від реального покарання.
У матеріалах справи відсутні підстави, які б вказували на зниження суспільної небезпеки вчиненого та самого обвинуваченого.
На розсуд суду не можливо досягти мети виправлення обвинуваченого без реального відбуття покарання.
З огляду на викладене доводи прокурора про призначення обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 75 КК України не знайшли свого підтвердження в суді, є необґрунтованими, не заслуговують на увагу суду та задоволенню не підлягають.
Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст. 75 КК України .
Суд вважає, що саме покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження , не маючи посвідчення водія, керував автомобілем з порушенням Правил дорожнього руху, нехтуючи не лише своєю безпекою, а й безпекою інших учасників руху, допустив керування транспортним засобом не набувши у передбаченому законом порядку відповідних знань та навиків з водіння.
Особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд враховує підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2023 року справа № 702/301/20.
Приймаючи до уваги характер допущених порушень правил дорожнього руху, їх наслідки, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення експертиз з ОСОБА_5 в розмірі 8754 грн. 90 коп.
Речові докази по справі, автомобіль «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на охоронюваній території відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області по вул. Грушевського, 21, м. Кролевець, повернути власнику ОСОБА_5 або уповноваженій ним особі - відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому за цим законом покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Стягнути в доход держави судові витрати на проведення експертиз з ОСОБА_5 в розмірі 8754 грн. 90 коп.
Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду від 7 листопада 2024 року скасувати.
Речові докази по справі, автомобіль «BMW 520I» р.н. НОМЕР_2 , який зберігається на охоронюваній території відділення поліції №1 (м.Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області по вул. Грушевського, 21, м. Кролевець, повернути власнику ОСОБА_5 або уповноваженій ним особі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України , якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1