Справа № 199/10758/25
(1-кп/199/1147/25)
22.08.2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030002231 від 14.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відносно обвинуваченого, строк якого спливає 24.08.2025 року, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були раніше встановлені слідчим суддею та не зменшилися, а також обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, враховуючи які інший, більш м'який запобіжний захід не зможе їм запобігти та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу прокурор заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість.
Обвинувачений проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на необґрунтованість обвинувачення, повідомив, що на його утриманні є троє неповнолітніх дітей. Підтримав клопотання захисника про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт.
Захисник в задоволенні клопотання прокурора просила відмовити, оскільки ним не доведено, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеними ризикам, та просила змінити його на домашній арешт, оскільки обвинувачений має намір повернутися до військової служби, для чого йому потрібно знайти відповідну військову частину та отримати її згоду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, раніше не судимий.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення згідно з обвинувальним актом свідчать про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, судом встановлено ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його співслужбовцями та командирами підрозділів. Зокрема, в разі повернення ОСОБА_4 до розташування військової частини останній може впливати на вказаних осіб, оскільки вони ще не допитані судом.
Крім того, наявний ризик, передбачений ч.5 ст.177 КПК України, оскільки інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є триваючим, а обвинувачений протягом тривалого часу не вживав заходів щодо самостійного повернення до військової частини, самовільне залишення місця несення служби було неодноразовим.
Жодної обставини на підтвердження зменшення вказаних ризиків, встановлених при обранні запобіжного у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01.07.2025 року, обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення ЄСПЛ «Хайредінов проти України»).
За таких обставин, суд враховує обсяг та обставини пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 встановленні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному кримінальному провадженні, а саме: вагомість доказів про можливу причетність обвинуваченого до вчинення ним тяжкого умисного кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати реальною наявність мети застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання спробам ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що жодних підстав для зміни чи скасування раніше обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження його слід продовжити строком на 60 днів в умовах гауптвахти.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, під час воєнного стану, суд відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 314-315, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.10.2025 року включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , без визначення застави.
В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1