15 серпня 2025 рокуСправа №160/8086/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні ОСОБА_1 до загального стажу при розрахунку пенсії повних місяців страхового стажу ведення підприємницької діяльності за періоди з 01.01.2004 по 30.12.2004, з 01.04.2005 по 31.08.2009, з 01.12.2009 по 30.06.2010 та з 01.04.2017 по 31.12.2017 та в перерахунку пенсії за віком відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 4 від 08.01.2025;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу при розрахунку пенсії повних місяців страхового стажу ведення підприємницької діяльності за періоди з 01.01.2004 по 30.12.2004, з 01.04.2005 по 31.08.2009, з 01.12.2009 по 30.06.2010 та з 01.04.2017 по 31.12.2017 та перерахувати пенсію за віком відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 4 від 08.01.2025, перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням виплачених сум починаючі з 06.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Проте, позивачу не враховано довідку про заробітну плату, оскільки остання підлягає перевірці. Також, позивач зазначає, що до її страхового стажу не зараховано повні місяці ведення підприємницької діяльності. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву не надходив.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 06.01.2025 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Покровської міської ради Дніпропетровської області складено Архівну довідку від 08.01.2025 №4 про нарахування заробітної плати ВАТ «Кварцит» ОСОБА_1 за період з жовтня 1981 року по травень 1996 року. У довідці вказана інформація на підставі чого складено дану довідку.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.03.2023 №15436/6/04-36-24-18-16 позивач знаходилась на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 28.09.2000. Станом на 07.03.2023 позивач має стан 11 - припинено діяльність, але не знято з обліку. Згідно наявних баз даних ДПС України ОСОБА_1 в період:
з 28.09.2000р. по 30.09.2000р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.10.2000р. по 30.11.2005р. - здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;
з 01.12.2005р. по 31.12.2005р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.01.2006р. по 31.08.2009р. - здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;
з 01.09.2009р. по 30.11.2009р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.12.2009р. по 31.08.2010р. - здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;
з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.01.2011р. по 30.04.2011р. - здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;
з 01.05.2011р. по 31.10.2011р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. - здійснювала діяльність, обравши спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту згідно абзацу 4, підпункту б, пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»;
з 01.01.2012р. по 31.12.2016р. - здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку;
з 01.01.2017р. по 31.03.2017р. - перебувала на загальній системі оподаткування;
з 01.04.2017р. по 15.02.2022р. - здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку.
З матеріалів справи вбачається, що періоди підприємницької діяльності позивача зараховано до її страхового стажу, але не в повному місяці.
Позивач звернулась до відповідача зі зверненням з питань пенсійного забезпечення.
Відповідач листом від 18.02.2025 №8542-4404/Т-01/8-0400/25 повідомив позивача, що довідка про заробітну плату №4 від 08.01.2025 підлягає перевірці, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058. Після проведення перевірки первинних документів, зазначених у довідці, можливо буде повернутись до питання проведення перерахунку пенсії.
Щодо періоду ведення позивачем підприємницької діяльності, то відповідач зазначив, що період здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування після 01.01.2004 підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб. Період роботи з 01.01.2004 по 31.12.2024 взято згідно даних реєстру застрахованих осіб.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо не зарахування повних місяців страхового стажу ведення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 по 30 червня 2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 по 31 грудня 2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.
Частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
З долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу за формою РС-право, виданої станом на час призначення позивачу пенсії, вбачається, що страховий стаж позивача становить 35 років 06 місяців 28 днів.
Зі вказаного розрахунку вбачається, що до страхового стажу зараховано періоди ведення позивачем підприємницької діяльності, але не повні місяці.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачем страхових внесків (єдиного внеску) у встановленому законом розміру.
На підставі зазначеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати як повні місяці страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності позивача за відсутності доказів сплати страхових внесків менше, ніж мінімальні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо не врахування довідки про заробітну плату при призначенні пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначають Законом №1058.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера, та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 або, у разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.
З системного аналізу вказаної норми вбачається, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. Однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000 у двох випадках, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 01.07.2000 довідкою про заробітну плату первинними документами; у разі, якщо страховий стаж починаючи 01.07.2000 становить менше 60 місяців.
Відповідно до п. 1 ст. 43 Закону № 1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додатково документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відтак, обов'язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №233/179/17.
З наведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.
В свою чергу, суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки відбувається шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації.
Судом з матеріалів справи встановлено, що при обчисленні розміру пенсії позивачу не була врахована отримана ним заробітна плата, яка зазначена у спірній довідці.
Судом проаналізовано зміст спірної архівної довідки від 08.01.2025 №4 та встановлено, що вона складена виконавчим комітетом Покровської міської ради Дніпропетровської області. Вказана довідка містить відомості про заробітну плату позивача, яка має враховуватися при обчисленні пенсії із зазначенням суми заробітної плати за період з жовтня 1981 року по травень 1996 року.
Відтак, суд вважає її цілком прийнятною, оскільки вона містить усі необхідні реквізити та відомості, визначені п. 2.10 Порядку №22-1.
Твердження відповідача про неможливість врахування заробітної плати у зв'язку з необхідністю проведення перевірки, суд не приймає, оскільки у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана.
Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 дійшов висновку про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 242- 246, 250, 257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 Довідки про заробітну плату № 4 від 08.01.2025.;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням Довідки про заробітну плату №4 від 08.01.2025 з дня призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська