Справа № 308/10850/25
1-кс/308/4898/25
20 серпня 2025 року м. Ужгород
Cлідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ромни, Сумська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, обіймає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника групи систем охорони локальних ділянок відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону, у військовому званні «молодший сержант», одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 та 2021 років народження, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, у кримінальному провадженні №42025072210000125, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025,
Старший слідчий в ОВС Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, у кримінальному провадженні №42025072210000125, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025.
На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072210000125 від 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, щодо підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
23.07.2025 о 18.28 год. затримано в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, який проходить службу за контрактом, у військовому званні «молодший сержант», одруженого, на утримання має двох малолітніх дітей, раніше не судимого.
23.07.2025 в порядку ст. 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_4 складено та повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
25.07.2025 слідчим суддею обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком до 25.08.2025, включно.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 23.09.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після призначення 03.01.2025 ОСОБА_7 на посаду сержанта з матеріального забезпечення - начальник групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше середини квітня 2025 року, в останнього виник злочинний умисел на незаконне збагачення, шляхом привласнення та подальшого відчуження ввіреного йому військового майна за грошові кошти, а саме дизельного палива.
Надалі ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на привласнення іншого військового майна, а саме дизельного пального, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, у період із 09.04.2025 по 06.06.2025, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, залучив до злочинної схеми свого підлеглого - інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія групи логістики ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_4 , який спільно із ОСОБА_7 мав здійснювати привласнення та відчуження дизельного палива громадянам, отримувати від даної протиправної схеми грошові кошти, а також ОСОБА_4 зобов'язаний був перевозити раніше привласнене дизельне паливо до громадян задля здійснення продажу.
У подальшому, у період травня 2025 року, точно дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 06.06.2025, ОСОБА_4 , знаходячись на території ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, незаконно привласнив інше військове майно - дизельне паливо у кількості 120 літрів, що належить НОМЕР_1 прикордонному загону, для подальшого його продажу ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів.
06.06.2025, приблизно о 20.40 год., ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, діючи спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, прибувши на автомобілі марки «ВАЗ 2110» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить НОМЕР_1 прикордонному загону, до АДРЕСА_3 , де продав ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів, інше військове майно - дизельне паливо у кількості 120 літрів, що належить НОМЕР_1 прикордонному загону ДПС України, за ціною 45 грн за один літер, що в загальному становило 5500 грн.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , враховуючи, що вартість дизельного палива, яке знаходиться на балансі ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону становить 44,12 грн за один літер, НОМЕР_1 прикордонному загону завдано збитків на суму 5294,40 (п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні чотири копійки) грн.
У подальшому, у період із 06.06.2025 до 10.06.2025, ОСОБА_4 , знаходячись на території ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи умисел на привласнення іншого військового майна, а саме дизельного пального, будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, повторно, незаконно привласнив інше військове майно - дизельне паливо у кількості 300 літрів, яке надалі з метою переміщення та продажу, спільно із ОСОБА_7 перемістив в полімерних тарах до автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить НОМЕР_1 прикордонному загону.
Приблизно о 18.00 год. 10.06.2025 ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, повторно, спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , за попередньою вказівкою останнього привіз до м. Берегово, вул. Виноградна за допомогою автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить НОМЕР_1 прикордонному загону, дизельне паливо в кількості 300 літрів, що належить НОМЕР_1 прикордонному загону ДПС України, та продав його ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів, за грошові кошти у сумі 45 грн за один літер, що в загальному становило 13500 грн.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , враховуючи, що вартість дизельного палива, яке знаходиться на балансі ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону становить 44,12 грн за один літер, 27 прикордонному загону завдано збитків на суму 13236 (тринадцять тисяч двісті тридцять шість) грн.
У період із 10.06.2025 до 17.06.2025, ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, повторно, спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , за попередньою вказівкою останнього знаходячись на території ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно привласнив інше військове майно - дизельне паливо у кількості 400 літрів, що належить НОМЕР_1 прикордонному загону, для подальшого його продажу ОСОБА_8 , яке надалі з метою переміщення та продажу, ОСОБА_4 перемістив до автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить НОМЕР_1 прикордонному загону.
Приблизно о 19.00 год. 17.06.2025, будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, повторно, спільно за попередньою змовою групою із ОСОБА_7 , за попередньою вказівкою останнього привіз до м. Берегово, вул. Виноградна, за допомогою автомобіля марки «ВАЗ 2110», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить НОМЕР_1 прикордонному загону, дизельне паливо в кількості 400 літрів, що належить НОМЕР_1 прикордонному загону та продав ОСОБА_8 , що діяв під контролем правоохоронних органів, за грошові кошти у сумі 45 грн за один літер, що в загальному становило 18000 грн.
Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , враховуючи, що вартість дизельного палива, яке знаходиться на балансі ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону становить 44,12 грн за один літер, 27 прикордонному загону завдано збитків на суму 17648 (тринадцять тисяч двісті тридцять шість) грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у привласненні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Слідчий зауважує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: показаннями свідка ОСОБА_8 , отриманими в ході допиту свідка 19.05.2025, 07.06.2025, 11.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.07.2025, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.06.2025; протоколом добровільної видачі дизельного палива від 05.06.2025; протоколом ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.06.2025; протоколом добровільної видачі дизельного палива; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.06.2025; протоколом добровільної видачі дизельного палива від 17.06.2025; протоколами отримання зразків для проведення експертизи 24.06.2025; висновком судової експертизи від 16.07.2025; показами понятих від 25.06.2025, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, речовими доказами та іншими матеріалами в їх сукупності.
Після повідомлення про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проведено наступні слідчі та процесуальні дії: відібрано експериментальні зразки палива із ВІПС «Бодалово» з метою подальшого порівняння; призначено судово-хімічні експертизи по вилученому паливу та зразкам; допитано в підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з приводу події кримінального правопорушення; призначено судову вибухово-технічну експертизу по вилученій за місцем проживання у ОСОБА_7 навчальній гранаті; призначено судову експертизу зброї по вилучених патронах з місця проживання ОСОБА_7 ; призначено службову перевірку до НОМЕР_1 прикордонного загону з приводу виявлених фактів порушення привласнення палива, а також з приводу вирахування нестачі палива; призначено службову перевірку до ГУ ДСНС у Закарпатській області щодо перевірки обліку палива використаного на спецтехніку, яка виконувала роботи на ВІПС «Бодалово»; долучено до матеріалів кримінального провадження частково матеріали про результати проведення НСРД, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії з метою прийняття законного кінцевого рішення.
Завершити досудове розслідування в строк до 23.08.2025, тобто до закінчення строку тримання під вартою підозрюваних, не представилося можливим у зв'язку із значною кількістю проведених слідчих та процесуальних дій, не проведення призначених експертиз, тривалість яких згідно із законодавством становить 45 днів (за клопотанням експерта 90 днів), а також у зв'язку із тривалістю проведення службових перевірок, які передбачають проведення перевірок облікової документації щодо списання палива.
Сторона обвинувачення вважає, що заявлені раніше ризики не зменшилися, відповідно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, щодо ОСОБА_4 , як підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На даний час ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України, так як є військовослужбовцем ДПС України, якому відомі обставини можливості незаконного перетину кордону. Крім того, враховуючи умови воєнного стану, що діють на даний час в Україні, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування на непідконтрольній Україні території, чи на прифронтовій зоні, де робота правоохоронних органів з об'єктивних причин ускладнена. Враховуючи викладене, а також той факт, що ОСОБА_4 є жителем іншої області, перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, з метою встановлення причетності до злочину (чи спростування такого) інших службових осіб НОМЕР_1 прикордонного загону та здобуття належних та допустимих доказів, що в більшості будуть являтися документами, на підставі яких є необхідність проведення ряду судових експертиз, у сторони обвинувачення є розумні підозри вважати, що ОСОБА_4 , будучи на волі, зможе спотворити, сховати, внести неправдиві відомості чи навіть знищити такі документи, не даючи можливості стороні обвинувачення отримати їх.
3. Незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні та іншого підозрюваного.
ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у позапроцесуальні відносини із свідками шляхом умовляння, підкупу тощо для зміни ними показань на його користь, і тим самим схиляти їх до зміни даних слідству показань, а також - із спеціалістами та експертами, враховуючи, що у сторони обвинувачення є необхідність у встановленні та допиті інших свідків у даному кримінальному провадженні, а також проведенні ряду судових експертиз. Крім того, вказаний ризик підтверджується тим, що в ході проведення НС(Р)Д оперативним підрозділом встановлювалась причетність до вчинення злочину інших службових осіб НОМЕР_1 прикордонного загону, тому в разі перебування на волі він матиме можливість попередити їх та схилити до неправдивих показів, що вигідні стороні захисту, аналогічно останній має можливість здійснювати тиск та вплив на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань або відмови від надання таких.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, або підмовляти свідків, зокрема ще не встановлених, не прибувати до органу досудового розслідування та суду, а також не надавати документи, що можуть свідчити про факт вчинення ним чи іншими спільниками кримінального правопорушення.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням обставин інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень вбачається, що останній брав участь у систематичній схемі одержання неправомірної вигоди за збут дизельного пального, а отже, беручи до уваги мотиви злочину, наявний ризик продовження такої діяльності особисто чи за допомогою спільників. Вчинити інше кримінальне правопорушення з метою здійснення тиску на свідків, так як в основу підозри також лягли покази свідків та безпосередньо заявників, а також інших учасників, які на даний час ще не допитані.
Також слідчий просить врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, а саме той факт, що серед громадян України може скластися хибне враження безкарності, недолугості правоохоронної системи в цілому, а також створить передумови для вчинення військовослужбовцями аналогічних кримінальних правопорушень, що як наслідок призведе до підриву авторитету Збройних Сил України, ухилення громадян України та військовослужбовців від виконання ними Конституційних обов'язків щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України та підрив боєздатності армії - Збройних Сил України в умовах прямої збройної агресії російської федерації.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, обрати відносно останнього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не надається можливим, оскільки воно на думку органу досудового розслідування буде неефективним. Запобіжний захід у виді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування не встановлено осіб, які б поручилися за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків та які викликають довіру суду, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, та невідворотність покарання, останній може ухилитись від досудового розслідування та суду, наприклад, покинувши межі країни, вчинити нове кримінальне правопорушення або ж може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді.
На думку слідчого, з метою виконання завдань кримінального провадження, є обґрунтована необхідність у обранні саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність в обранні такої міри запобіжного заходу.
На підставі наведеного, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на строк досудового розслідування до 23.09.2025 зі збереженням визначеної ухвалою слідчого судді від 25.07.2025 сумою застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, а також наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , зауваживши, що повідомлення про підозру не підтверджено матеріалами досудового розслідування, оскільки відсутні документи, які б засвідчили нестачу палива як військового майна та розмір завданої шкоди. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підзахисного іншого запобіжного заходу
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072210000125, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Згідно з протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.07.2025, в порядку ст. 615 КПК України 23.07.2025 о 18 год. 21 хв., за адресою: м. Ужгород, вул. Сонячна, 26, Закарпатська область, у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.07.2025 у рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме: у привласненні військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, у рамках даного кримінального провадження 23.07.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2025 (справа №308/10437/25, провадження №1-кс/308/4378/25) відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 25.08.2025, включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 грн. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Берегівський район, Закарпатської області) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суду про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 25.08.2025, включно.
Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , а саме: витязі з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №375-ОС від 09.04.2025, витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №8-ОС від 03.01.2025, довідки про вартість дизельного палива, повідомленні про виявлення ознак кримінального правопорушення та рапорті від 16.05.2025, письмовій згоді на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних (розшукових) дій від 19.05.2025, протоколі допиту свідка від 19.05.2025, рапорті від 20.05.2025, протоколі огляду та вручення грошових коштів від 05.06.2025, протоколі добровільної видачі та огляду від 05.06.2025, протоколі допиту свідка від 07.06.2025, протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.06.2025, протоколі добровільної видачі та огляду від 10.06.2025, протоколі допиту свідка від 11.06.2025, протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.06.2025, протоколі добровільної видачі та огляду від 17.06.2025, протоколі допиту свідка від 18.06.2025, протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 24.06.2025, висновку експерта №СЕ-19/107-25/8360-ФХД від 16.07.2025, протоколі допиту свідка від 25.06.2025, протоколі допиту свідка від 25.06.2025, протоколах отримання зразків для експертизи від 24.06.2025, витязі з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №593-ОС від 30.07.2024, протоколі допиту свідка від 24.07.2025, протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 06.06.2025, протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 06.06.2025, протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 06.06.2025, протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 12.06.2025, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою, річчю або місцем від 25.06.2025, протоколі про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 19.06.2025, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою, річчю або місцем від 13.06.2025.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Разом з тим, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя враховує, що за твердженням сторони обвинувачення завершити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні в строк до 23.08.2025, тобто до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного, не представилося можливим у зв'язку із значною кількістю проведених слідчих та процесуальних дій, не проведення призначених експертиз, тривалість яких згідно із законодавством становить 45 днів (за клопотанням експерта 90 днів), а також у зв'язку із тривалістю проведення службових перевірок, які передбачають проведення перевірок облікової документації щодо списання палива.
З огляду на викладене, у судовому засіданні встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинувачення ризики зменшилися, а також встановлена неможливість завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 25.08.2025.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею також враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2012 та 2021 року народження, військовослужбовець, інспектор прикордонної служби 2 категорії - начальник групи системи охорони локальної ділянки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, у військовому званні «молодший сержант», згідно з службовою характеристикою характеризується позитивно.
Разом з тим, стороною обвинувачення обґрунтовано доведено, що наведені обставини не переважають можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, з урахуванням даних про особу підозрюваного та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставин його вчинення, належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати слідчі та процесуальні дії, без яких не можливо закінчити досудове розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, доводи прокурора знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим подане клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з тим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Беручи до уваги вимоги ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є необхідним визначити заставу у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 грн, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Слідчий суддя зауважує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 з визначенням розміру застави - ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 грн, у межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні - до 20.09.2025, включно.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025072210000125 - до 20 вересня 2025 року, включно.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (с. Бадалово, Берегівський район, Закарпатська область) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суду про зміну місця проживання та роботи;
утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження;
здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 20 вересня 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1