про відкриття касаційного провадження
21 серпня 2025 року
м. Київ
справа №440/14639/24
адміністративне провадження №К/990/33848/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року
у справі №440/14639/24
за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
до Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту Горішньоплавнівської міськради Кременчуцького району Полтавської області №6 від 04 червня 2024 року про скасування довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб: ОСОБА_1 №1633-5002239104 від 21 квітня 2022 року, ОСОБА_3 №1633-5002239202 від 21 квітня 2022 року, ОСОБА_2 №1633-5002239912 від 21 квітня 2022 року;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міськради Кременчуцького району Полтавської області поновити дію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб для ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області №6 від 04 червня 2024 року про скасування довідки №1633-5002239104 від 21 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та зобов'язання Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області поновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для ОСОБА_1 .
Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області №6 від 04 червня 2024 року про скасування довідки №1633-5002239104 від 21 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області поновити дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для ОСОБА_1 .
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 05 серпня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій під час розгляду справи неправильно застосовані положення статті 32 Конституції України, статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV (далі - Закон №1382-IV), статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі - Закон №1706-VII), статей 12, 17, 71-72 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), пункту 8 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 (далі - Порядок №509), за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник стверджує, що єдиною підставою для скасування довідок внутрішньо переміщених осіб є подання завідомо неправдивих відомостей. Рішення Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ґрунтується виключно на довідці про склад сім'ї, отриманій після надання довідок внутрішньо переміщених осіб, що стосується зареєстрованого місця проживання.
Скаржник, посилаючись на статтю 2 Закону №1382-IV, наголошує, що наявність реєстрації не є доказом фактичного місця проживання, оскільки реєстрація не може бути умовою для реалізації прав, в тому числі й на отримання матеріальної допомоги як внутрішньо переміщеним особам.
Скаржник стверджує, що він не надавав завідомо неправдивих відомостей. Заява, подана через електронний портал «Дія» та в паперовій формі, не містила інформації про зареєстроване місце проживання дітей, їх навчання чи матір.
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосували положення пункту 8 Порядку №509 відповідно до якого, у видачі довідки може бути відмовлено, якщо у державних органів є відомості про подання завідомо неправдивих відомостей. Скаржник наполягає, що жодних завідомо неправдивих відомостей він не надавав.
Крім того, скаржник зазначає, що його електронна заява, подана через електронний портал «Дія», пройшла автоматичну перевірку відповідно до пункту 2-1 Порядку №509. Ця перевірка включала звірку з даними державних реєстрів, і всі необхідні відомості, включаючи інформацію про місце проживання та свідоцтва про народження дітей, були автоматично підтверджені та не викликали заперечень. Це свідчить про те, що подані відомості відповідали вимогам законодавства.
Також на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у поновлення статусу внутрішньо переміщених осіб щодо його дітей, виходячи з обставин, що стосуються їх матері, яка не є стороною у справі, що є важливим аспектом правозастосування.
Скаржник вважає, що Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області не дотрималося вимог Закону №2073-IX. Зокрема, законні представники дітей не були належним чином повідомлені про початок перевірки, не були залучені до процесу, не отримали можливості надати пояснення, що є прямим порушенням статей 12, 17, 71-72 цього Закону.
Водночас, на думку скаржника, збір інформації про сім'ю, зокрема про матір його дітей, їх місце проживання, роботу та отримання субсидій, відбувався без дотримання встановленої законом процедури, без належного обґрунтування та підстав. Скаржник посилається на статтю 32 Конституції України, статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 12 Загальної декларації прав людини, які гарантують право на повагу до приватного життя.
Скаржник також вказує, що паперова заява № 1633-5002239104 від 11.01.2023 року була прийнята та перевірена працівниками УСЗН без зауважень та без вимог надати додаткові документи.
Скаржник також мотивує свою касаційну скаргу необхідністю формування Верховним Судом правового висновку, який визначить, що:
- реєстрація місця проживання, сама по собі, не є достатньою підставою для скасування довідки внутрішньо переміщеної особи;
- скасування довідки внутрішньо переміщеної особи можливе лише у разі доведення факту подання саме завідомо неправдивих відомостей при первинному взятті на облік;
- органи соціального захисту населення зобов'язані дотримуватися належної адміністративної процедури, що включає інформування особи про початок перевірки, надання можливості бути заслуханою та ухвалення мотивованого адміністративного акта;
- зібрані попереднім числом докази, такі як інформація про відвідування дитячого садка чи отримання субсидій, не можуть бути однозначною та вирішальною підставою для скасування довідки, якщо вони не підтверджують факт подання завідомо неправдивих відомостей на момент подачі заяви.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень статті 32 Конституції України, статті 2 Закону №1382-IV, статті 12 Закону №1706-VII, статей 12, 17, 71-72 Закону №2073-IX, пункту 8 Порядку №509, а також формування відповідного правового висновку Верховним Судом.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, а предмет спору стосується питань, які мають виняткове значення для позивача.
Відповідно до положень пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №440/14639/24 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Управління соціального захисту населення Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/14639/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
О.П. Стародуб