21 серпня 2025 року
м. Київ
справа №320/10544/24
адміністративне провадження № К/990/35051/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ) якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.07.2022 по 31.12.2022 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.07.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 15.11.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані 25 днів щорічної основної відпустки за 2022 - 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 15.11.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані 25 днів щорічної основної відпустки за 2022 - 2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою від 26.06.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу залишив без руху, суд зобов'язав скаржника усунути недоліки протягом 10 днів, надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 11.07.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 320/10544/24 повернув скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством визначено, що обов'язковою умовою для реалізації такою особою права на касаційне оскарження є перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Скаржником подано касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 320/10544/24 повернуто скаржнику.
Тобто рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 не було переглянуто в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 не переглядалося, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 320/10544/24 .
У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018) від 24.02.2020, №420/4676/19 від 14.08.2020, № 320/7209/19 від 28.12.2020, № 744/658/20 від 21.02.2020 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент винесення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 апелянтом не виконано.
Враховуючи викладене, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 320/10544/24 повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 26.06.2025 у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.
При цьому, Верховний Суд викладав висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 02.07.2024 у справі №160/19149/23, від 09.05.2024 у справі №140/21484/23, від 25.07.2023 у справі №160/23498/21 та інші. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у вищевказаних постановах.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС У країни, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов