Ухвала від 21.08.2025 по справі 420/17107/24

УХВАЛА

21 серпня 2025 року

Київ

справа № 420/17107/24

адміністративне провадження № К/990/33343/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №420/17107/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Одеська митниця (далі - Митниця, скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 06.08.2025.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 18.06.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд зазначив, що посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України наведене без зазначення інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Також суд звернув увагу, що посилання скаржника на висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.07.2022 у справі № 808/865/18, від 28.07.2021 у справі №808/3022/17, від 26.07.2021 у справі № 813/8725/14, від 16.07.2021 у справах №804/3702/16, № 804/769/16, від 03.08.2021 у справі № 640/13657/20 не обумовлені посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також суд звертав увагу скаржника, що доводам про порушення норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 17.07.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зауважив, вдруге поданій касаційній скарзі скаржник прибрав посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Суд звернув увагу скаржника, що суди попередніх інстанцій під час вирішення справи врахували висновки Верховного Суду, але скаржник не обґрунтував неможливість та/або помилковість їх врахування. Крім того, у касаційній скарзі містились доводи про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи які, однак, не обумовлені взаємозв'язком із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Також, доводи про помилкове віднесення справи до категорії справ незначної складності, наводилось не у взаємозв'язку із посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом.

Аналогічно попередній редакції касаційної скарги, у втретє поданій Митниця посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про застосування норм матеріального права, а саме статей 53, 54 Митного кодексу України, без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №808/865/18, від 22.12.2020 у справі № 810/2463/17. Однак, який саме висновок судів попередніх інстанцій суперечить процитованим скаржником висновкам Верховного Суду, Митниця не зазначала.

Натомість викладено обставини справи, наведено підстави, що слугували коригуванню митної вартості, процитовано норми Митного кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У втретє поданій касаційній скарзі скаржник так і не наводить будь-яких аргументів стосовно того, в чому полягає помилковість посилань судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 у справі № 803/407/16, від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15, від 26.03.2019 у справі № 814/921/17, від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17.

Також, Верховний Суд в ухвалі від 17.07.2025 вже звертав увагу скаржника, доводам про порушення норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Одеської митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №420/17107/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон

Попередній документ
129676416
Наступний документ
129676418
Інформація про рішення:
№ рішення: 129676417
№ справи: 420/17107/24
Дата рішення: 21.08.2025
Дата публікації: 22.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.10.2025)
Дата надходження: 02.10.2025
Предмет позову: про виправлення помилки у судовому рішенні
Розклад засідань:
30.08.2024 10:00 Одеський окружний адміністративний суд
10.09.2024 11:00 Одеський окружний адміністративний суд