Справа № 320/4146/19 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
19 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Василенка Я.М., Штульман І.В.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С.О.,
представник відповідача Грицака Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У серпні 2019 року Дочірньє підприємство «Рітейл Іст» (далі - позивач/ДП «Рітейл Іст») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у Київській області) з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- форми «П» від 16 квітня 2019 № 0011371413 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 134 489 грн;
- форми «Р» від 16 квітня 2019 року № 0011361413 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618, 75 грн, у тому числі за основним платежем - 1 426 895 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723, 75 грн;
- форми «С» від та 11 липня 2019 року № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492, 60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу та висновками акта документальної планової виїзної перевірки, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, і вважає їх безпідставними та незаконними. Відповідачем було використано власні суб'єктивні припущення, перекручені норми чинного податкового законодавства. Законні підстави для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні, а дії, вчинені відповідачем щодо їх винесення, є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області форми «П» від 16 квітня 2019 року № 0011371413, яким зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7 134 489 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області форми «Р» від 16 квітня 2019 року № 0011361413 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 783 618, 75 грн, у тому числі за основним платежем - 1 426 895 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 356 723, 75 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області форми «С» від та 11 липня 2019 року № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492,60 грн.
Стягнуто судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) на користь ДП «Рітейл Іст» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Київській області.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406, яким до Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492, 60 грн, а справу № 320/4146/19 в цій частині направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 320/4146/19 залишено без змін.
Скасовуючи в частині постанову апеляційного суду, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, взагалі не надав правової оцінки епізоду, покладеному в основу податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки в КОРО. Зокрема, при апеляційному перегляді не було перевірено доводи контролюючого органу про правомірність цього рішення та не досліджено встановлені актом перевірки обставини порушення пункту 2.6 Положення № 637 НБУ. Це свідчить про неповний апеляційний перегляд і передчасність висновків апеляційного суду про законність і обґрунтованість рішення першої інстанції в цій частині. Верховний Суд наголосив, що у межах касаційного перегляду він не має права встановлювати або переоцінювати обставини, яким не надано оцінки судом апеляційної інстанції, тому перевірити правильність застосування норм матеріального права в цій частині неможливо. За таких умов було встановлено порушення норм процесуального права, передбачене пунктом 3 частини другої статті 328 та частиною другою статті 353 КАС України, яке унеможливило повне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. У зв'язку з цим постанова апеляційного суду в частині скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про необхідність перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині правомірності податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, суд апеляційної інстанції при новому розгляді надає правову оцінку виключно зазначеному епізоду, перевіряючи встановлені судом першої інстанції обставини та доводи сторін у межах, визначених касаційним судом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у зазначеній частині, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не доведено факту порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення № 637 Національного банку України, оскільки надані докази свідчать про своєчасне та в повному обсязі оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій у день їх надходження, а отже, відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій та винесення податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 у цій частині.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема в спірній частині, зазначало, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність у діях позивача порушення пункту 2.6 Положення № 637 Національного банку України, оскільки матеріалами перевірки підтверджено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій. На думку апелянта, КОРО заповнювалась із порушенням установленого порядку - дані з фіскальних звітних чеків не були своєчасно перенесені на відповідні сторінки книги, що є самостійною підставою для застосування штрафних санкцій згідно з Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95. Також апелянт наголошував, що суд безпідставно не врахував правову позицію контролюючого органу щодо необхідності відображення всієї готівки в день її фактичного надходження та неприпустимості відкладеного внесення записів до КОРО, а доводи позивача про відсутність порушення суперечать фактичним обставинам, зафіксованим актом перевірки та підтвердженим первинними документами.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь позивача в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ДП «Рітейл Іст» є юридичною особою, що зареєстрована 12 вересня 2013 року, основний вид діяльності: 47.11.Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та витягом № 19103114500075 з Реєстру платників податку на додану вартість від 07 травня 2019 року.
ГУ ДФС у Київській області у період з 25 січня 2019 року по 07 березня 2019 року провів перевірку позивача, за наслідками якої податковим органом складено акт від 15 березня 2019 року за № 216/10-36-14-13/38903507 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Ретейл Іст» (код за ЄДРПОУ 38903507) податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року».
Згідно з висновками акту перевіркою встановлено порушення позивачем норм чинного законодавства, що стосуються прийняття спірного ППР від 11 липня 2019 року:
- пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових с торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР та доповненнями);
- пункту 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зі змінами та доповненнями);
- абзацу 4 пункту 11 розділу ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України року № 148 (зі змінами та доповненнями).
ДП «Рітейл Іст» подало письмові заперечення щодо висновків акту перевірки, на що відповідач листом від 12 квітня 2019 року № 13480/10/10-36-14-13, залишив висновки акту перевірки без змін, заперечення без задоволення.
На підставі вказаного акту ГУ ДФС у Київській області 16 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0011391406 про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 579 859, 80 грн.
11 травня 2019 року позивачем подано скаргу до ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.
Рішенням від 08 липня 2019 року № 31209/6/99-99-11-04-01-25 скаргу ДП «Рітейл Іст» задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 16 квітня 2019 року № 0011391406 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1 496 367, 20 грн.
За результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 про застосування штрафу за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492, 60 грн.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані щоденно, за наявності таких операцій, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки (умовно Z-звіти) та забезпечувати їх зберігання у встановленому порядку.
Ця вимога спрямована на забезпечення прозорості готівкових розрахунків та контролю за повнотою їх відображення в обліку.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), оприбуткуванням готівки при застосуванні РРО визнається відображення в Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) повної суми фактичних надходжень готівки на підставі фіскальних звітних чеків РРО у день одержання коштів.
Таким чином, ключовими ознаками належного оприбуткування готівки є своєчасність (у день фактичного надходження) та повнота відображення усіх сум у КОРО.
Пункт 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначає, що штрафні санкції застосовуються у розмірах, передбачених законодавством, чинним на день прийняття рішення про їх застосування. Це положення гарантує дотримання принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі та унеможливлює притягнення до відповідальності за нормами, які втратили чинність.
Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким, зокрема, передбачався штраф за несвоєчасне або неповне оприбуткування готівки, втратив чинність з 23 червня 2019 року. Таким чином, починаючи з цієї дати, відсутні нормативні підстави для застосування фінансових санкцій за відповідне правопорушення, а рішення, прийняті після втрати чинності Указу № 436/95, повинні ґрунтуватися на чинних нормах права.
Зі змісту акті перевірки слідує, що позивачем несвоєчасно роздруковано Z-звіт за 29 червня 2017 року (РРО ф.н. 3000049848) - фіскальний звіт за 29 червня 2017 року № 1889 роздруковано 30 червня 2017 року - дані щодо продажу товарів 29 червня 2017 року містяться в контрольній стрічці РРО.
Сума розрахункових операцій за цим Z-звітом становила 21 683,20 грн, у тому числі готівкою - 16 698,52 грн. Податковий орган вважає, що таке відображення операцій є порушенням пункту 2.6 Положення № 637, оскільки оприбуткування готівки відбулося до формування Z-звіту.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що момент оприбуткування готівки визначається датою внесення запису у КОРО на підставі фіскального звітного чека РРО та фактичного надходження коштів. У цій справі готівка була оприбуткована у день її фактичного надходження, що підтверджується первинними документами.
Доводи апелянта про те, що несвоєчасне формування Z-звіту автоматично свідчить про несвоєчасне оприбуткування готівки, є безпідставними та не відповідають вимогам законодавства і встановленим у справі обставинам.
Крім того, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року № 0020491406 норма, яка передбачала штраф за несвоєчасне оприбуткування готівки (Указ № 436/95), вже втратила чинність, а застосування штрафних санкцій у такій ситуації суперечить пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення у цій частині, тому і воно підлягає скасуванню як протиправне.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11 липня 2019 року № 0020491406 про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 83 492, 60 грн - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Василенко Я.М.
Штульман І.В.
Повний текст постанови виготовлено 20.08.2025.