Справа № 751/1902/25 Головуючий у 1-й інстанції: Зеленов А.С.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
19 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Василенка Я.М., Штульман І.В.,
за участі секретаря судового засідання Григор'єва С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в порядку статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України адвоката Шолох Ольги Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2025 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 з вимогами до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
26 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) з вимогою скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4085747 від 16 лютого 2025 року, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Садовим Денисом В'ячеславовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною десятою статті 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 гривень та закриття справи.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
З урахуванням клопотання відповідача, заявленого у судовому засіданні, про залишення позову без розгляду ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2025 року на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Новозаводського районного суду міста Чернігова вже перебуває інша адміністративна справа № 751/1890/25 між тими самими сторонами, з тотожним предметом і з тих самих підстав, у якій також оскаржується постанова серії ЕНА № 4085747 від 16 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною десятою статті 121 КУпАП. При цьому перший позов було подано раніше і він охоплює спір, який став предметом розгляду в даній справі № 751/1902/25. Тому застосуванню підлягає пункт 3 частини першої статті 240 КАС України, згідно з яким позов підлягає залишенню без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа між тими ж сторонами, з тим самим предметом і з тих самих підстав. Також суд послався на принцип юридичної визначеності, закріплений у практиці ЄСПЛ (зокрема, у справах «Христов проти України», «Брумареску проти Румунії», «Желтяков проти України»), підкресливши, що ухвалення двох рішень щодо одного й того ж спору суперечитиме цьому принципу та підриватиме стабільність судових рішень. Окремо зазначено, що залишення позову без розгляду не обмежує доступ позивача до правосуддя, оскільки він продовжує реалізовувати своє право на оскарження постанови в межах справи № 751/1890/25.
Позивач не погодився з цим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу надіслати до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи. Зазначив, що суд помилково визначив пріоритетність розгляду справи № 751/1890/25, оскільки обидва позови були подані 26 лютого 2025 року, але провадження у справі № 751/1902/25 відкрито раніше - 28 лютого 2025 року, тоді як у справі № 751/1890/25 лише 25 квітня 2025 року. Вказав, що залишенню без розгляду підлягає пізніше поданий або пізніше прийнятий до розгляду позов, а не навпаки, і що застосування пункту 3 частини першої статті 240 КАС України у цій ситуації є необґрунтованим та суперечить принципу правової визначеності. Наголосив, що суд помилково вказав дату подання позову як 27 лютого 2025 року, хоча він був сформований та поданий 26 лютого 2025 року до 24:00, що підтверджується даними з електронного кабінету і відповідає частині восьмій статті 120 КАС України. На переконання апелянта, це має значення, оскільки саме 26 лютого 2025 року спливав строк на оскарження постанови.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав.
Отже, метою цієї норми є уникнення паралельного розгляду тотожних спорів та запобігання ухваленню різних за змістом рішень.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 26 лютого 2025 року було подано до Новозаводського районного суду м. Чернігова два адміністративні позови:
1. Позов, який зареєстровано за № 751/1902/25, та в якому позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 4085747 від 16 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною десятою статті 121 КУпАП у виді штрафу 510 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2025 року відкрито провадження у справі № 751/1902/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Позов, який зареєстровано за № 751/1890/25, у якому позивач просить скасувати постанови серії ЕНА № 4085747 від 16 лютого 2025 року (ідентичну до тієї, що оскаржується у справі № 751/1902/25) та серії ЕНА № 4086806 від 16 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та відшкодувати моральну шкоду.
Колегією суддів встановлено, що провадження у справі № 751/1890/25 відкрито ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова лише 25 квітня 2025 року, тобто майже через два місяці після відкриття провадження у справі № 751/1902/25.
Слід зауважити, що чинна редакція пункту 3 частини першої статті 240 КАС України не містить спеціальних критеріїв або чітко визначеного порядку, за яким суд повинен обирати, яку з двох тотожних справ залишати без розгляду у випадку їх одночасного перебування у провадженні.
Разом із тим, виходячи з принципів процесуальної економії, уникнення дублювання судових рішень та забезпечення своєчасного доступу особи до правосуддя, логічним і обґрунтованим є підхід, за яким пріоритет у розгляді надається тій справі, провадження у якій відкрито раніше.
Саме момент відкриття провадження, а не дата надходження позовної заяви чи присвоєння реєстраційного номера, фіксує початок розгляду спору судом та визначає черговість розгляду справ.
Застосування такого підходу відповідає і меті пункту 3 частини першої статті 240 КАС України, і принципу правової визначеності, оскільки запобігає створенню ситуацій, коли справа, розгляд якої вже розпочато, безпідставно припиняється на користь іншої, у якій провадження навіть не відкривалося на момент початку слухання першої.
Отже, за встановлених у цій справі обставин, саме справа № 751/1902/25, у якій провадження відкрито 28 лютого 2025 року, мала пріоритет у розгляді перед справою № 751/1890/25, провадження в якій відкрито значно пізніше - 25 квітня 2025 року.
Висновок суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позову у справі № 751/1902/25 фактично суперечить як буквальному змісту процесуального закону, так і його завданням, а також призводить до необґрунтованого обмеження права позивача на своєчасний судовий розгляд справи, провадження у якій уже було розпочато.
Такий підхід створює ризик порушення принципу ефективного доступу до правосуддя, закріпленого статтею 55 Конституції України та практикою ЄСПЛ, і не узгоджується з принципом правової визначеності, що вимагає послідовності та передбачуваності судових рішень.
Крім того, положення пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України передбачають, що суддя повертає позовну заяву, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав, і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Отже, у момент вирішення питання про відкриття провадження у справі № 751/1890/25 у провадженні цього ж суду вже перебувала справа № 751/1902/25, у якій ухвалою від 28 лютого 2025 року було відкрито провадження щодо ідентичного спору.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 520/7339/2020 зазначено, що у разі, якщо позивачем подано інший позов до того самого суду, з тим самим предметом та з однакових підстав, і на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі вже існує провадження за раніше поданим позовом, новий позов підлягає поверненню на підставі пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України. Такий підхід узгоджується з принципом процесуальної економії та спрямований на уникнення дублювання спорів.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову у справі № 751/1902/25 ґрунтується на неправильному застосуванні пункту 3 частини першої статті 240 КАС України та суперечить принципу правової визначеності, оскільки призвів до припинення розгляду справи, провадження у якій було відкрито раніше.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно визначив датою подання позову у справі № 751/1902/25 - 27 лютого 2025, тоді як надані позивачем технічні дані з підсистеми «Електронний суд» підтверджують формування, підписання КЕП та надсилання позову 26 лютого 2025 року до 24:00, що відповідає вимогам частини восьмої статті 120 КАС України та свідчить про своєчасне звернення до суду в межах встановленого строку.
За такого правового регулювання суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Тому, керуючись статтею 320 КАС України, колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу для продовження розгляду.
Керуючись статтями 308, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Шолох Ольги Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2025 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Василенко Я.М.
Штульман І.В.