Справа № 320/57742/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
19 серпня 2025 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року,
ТОВ "АЛТАЮР" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.08.2024 № 11569927/37210479 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.03.2023 № 5, виписаної ТОВ «АЛТАЮР» на користь Державного спеціального підприємства «Центральне підприємство з поводження радіоактивними відходами» (код ЄДРПОУ 37197102) на загальну суму 244 800 грн, у тому числі ПДВ 40 800 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 07.03.2023 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її фактичного отримання - 05.04.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.08.2024 № 11569928/37210479 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 20.04.2023 № 4, виписаної ТОВ «АЛТАЮР» на користь Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» (код ЄДРПОУ- 13648033) на загальну суму 37 800 грн, у тому числі ПДВ 6 300 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 06.08.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її фактичного отримання - 18.05.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.09.2024 № 11718841/37210479 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 28.08.2023 № 3, виписаної ТОВ «АЛТАЮР» на користь ТОВ «ФОРА» (код ЄДРПОУ 32294897) на загальну суму 55 768 грн, у тому числі ПДВ 9 294,67 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 28.08.2023 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її фактичного отримання - 18.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 02.09.2024 № 11718840/37210479 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 28.08.2023 № 2, виписаної ТОВ «АЛТАЮР» на користь ТОВ «ФОРА» (код ЄДРПОУ 32294897) на загальну суму 55 768 грн, у тому числі ПДВ 9 294,67 грн;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 28.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її фактичного отримання - 18.09.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву повернуто на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.
Доводи апелянта обґрунтовані, зокрема тим, що позовні вимоги виникли внаслідок прийняття контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, на підставі застосування Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019.
Також, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу за подання даної апеляційної скарги у сумі 8 000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, так як вважає, що останній дійшов вірного висновку про непов'язаність заявлених позовних вимог.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд апеляційної скарги проведено у порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 2 ст. 312 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.
Керуючись ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
На виконання ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пункти 4 та 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлюють, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За правилами ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, також передбачено ч. 1 ст. 21 КАС України.
Так, об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини та що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
Як встановлено вище, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що підстави позову (обставини прийняття ГУ ДПС у м. Києві спірних рішень та обставини складення зупинених податкових накладних) є різними, зокрема, спірні рішення прийнято контролюючим органом на підставі різних пакетів документів, поданих позивачем для реєстрації податкових накладних, які складені по господарських операціях з різними юридичними особами.
Також суд першої інстанції зазначив, що предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з'ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень є необхідним з'ясування значного обсягу обставин від укладання договорів до прийняття оскаржуваних рішень, із дослідженням кожного окремого епізоду постачання товару (надання послуг) та кожного окремого документу, що подавався позивачем разом з поясненнями, що свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.
На виконання п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
В той же час, відповідно до частин 4 та 5 ст. 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Вищезазначені підстави стосовно заборони об'єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.
Проаналізувавши встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що із змісту позовних вимог не вбачається підстав, передбачених частинами 4 та 5 ст. 172 КАС України, так як відсутні передумови вважати, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку різного судочинства чи щодо них встановлена виключна підсудність різним судам.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що об'єднання позовних вимог позивачем значно ускладнить розгляд справи, колегія суддів зазначає про те, що керуючись ч. 6 ст. 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
В той же час, вказаним процесуальним повноваженням суд першої інстанції не скористався.
Викладене, на думку колегії суддів, свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Аналогічні правові висновки щодо процесуальної можливості суду першої інстанції роз'єднати позовні вимоги, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 640/16147/19, від 12.01.2021 у справі № 855/6/21, від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши приписи статті 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлені позовні вимоги подані з порушенням принципів поєднання позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідачів судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статей 132, 134, 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з суб'єкта владних повноважень на користь позивача у разі повного або часткового задоволення позову та у відповідному розмірі. Разом із тим, в даному випадку вирішувалось процесуальне питання, а саме питання правомірності повернення позовної зави судом першої інстанції, провадження по даній справі не відкрито, справа по суті не розглядалась, тому покладення на відповідачів судових витрат є передчасним.
Керуючись статтями 242, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАЮР" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко