21 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8934/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі №280/8934/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦИЯ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі №280/8934/24 позов задоволено.
24.06.2025 року Головним управління ДПС у Львівській області через підсистему «Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 25.06.2025.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 04.07.2025 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документу про сплату судового збору у розмірі 3 633. 60 грн.
Вищезазначену ухвалу скаржник отримав 15.07.2025 що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі «Електронний суд».
22.07.2025 Головним управлінням ДПС у Львівській області, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено заяву про усунення недоліків, в якій зокрема заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що внаслідок впровадження воєнного стану, відсутні коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, велике навантаження новопризначених працівників), працівники ДПС та її територіальних органів вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави, та оформлення скарг у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, користуючись своїм правом на звернення до адміністративного суду, він повторно звернувся в найкоротший строк із апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду без зволікань. Однак таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В силу вимог частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частин 8-9 статті 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Посилання скаржника на те, що він користуючись своїм правом на звернення до адміністративного суду, повторно звернувся в найкоротший строк із апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду без зволікань є необґрунтованими, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 06.05.2025 контролюючим органом було вперше подано апеляційну скаргу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року у справі №280/8934/24 .
Доводи Головного управління ДПС у Львівській області з приводу відсутності коштів для сплати судового збору, в тому числі, за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є безпідставними, оскільки Головного управління ДПС у Львівській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.
Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Окрім того, Головного управління ДПС у Львівській області не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, у вищевказаній заяві, Головне управління ДПС у Львівській області додатково просило продовжити строк для сплати судового збору у даній справі, посилаючись на відсутність коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» та введенням воєнного стану в Україні. Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Суд апеляційної інстанції повторно зазначає, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні є необґрунтованим, оскільки як вже зазначалось, сам лише факт введення воєнного стану на території держави не може слугувати безумовною та достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у цій справі під час вирішення питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження не впливає на його вирішення, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду поданого клопотання зроблено висновок про відсутність підстав для продовження скаржнику строку для усунення недоліку апеляційної скарги, як наслідок розгляд такого клопотання окремою ухвалою суду та направлення її скаржнику у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України без подальшого продовження строку не несе для скаржника ніяких правових наслідків, оскільки визначений законодавством та встановлений судом десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги для нього не змінився.
Розгляд поданого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги до вирішення питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження і направлення скаржнику ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України, без продовження йому цього строку буде впливати виключно на дотримання формального характеру розгляду цього клопотання окремою ухвалою суду, безпідставного подовження строків розгляду цього питання судом та в свою чергу збільшить витрати бюджетних коштів на поштове пересилання скаржнику копії такої ухвали.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Враховуючи те, що встановлений 30 денний строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 сплив, а скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не вбачає підстав для їх визнання поважними.
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі №280/8934/24 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року у справі №280/8934/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (21.08.2025) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов