21 серпня 2025 року справа №360/1251/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенко І.В., Сіваченка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кобець К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кожушка В.Е.,
представника Полтавської обласної прокуратури Дорогейка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року по справі №360/1251/24 (суддя І інстанції Ірметова О.В., повний текст складено та підписано 16 травня 2025 р.) за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, в якому просив:
- визнати протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора.
Полтавська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Полтавська обласна прокуратура не брала участі в розгляді цієї справи.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, відповідно до наведеної норми передумовою апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі, є встановлення обставин, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи або в його резолютивній частині суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд справи про його права та обов'язки.
Судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає, що оскаржуване судове рішення може вплинути на його права (інтереси, обов'язки), або лише зазначає (констатує), що судовим рішенням вирішено питання про його права (інтереси, обов'язки), то такі доводи, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою підставою для виникнення права на апеляційне оскарження судового рішення.
Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки. Такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 26.09.2024року у справі № 440/14216/23, від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 13 травня 2025 року у справі №420/16041/23.
Полтавська обласна прокуратура у апеляційній скарзі зазначає, що рішення у цій справі стосується їхніх прав та інтересів, оскільки підставою для відкриття провадження № 07/1/1 -9зв/к-7п-24 стосовно керівника Полтавської окружної прокуратури Кувшинова О.Д. стало саме звернення керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В. щодо неналежного виконання керівником Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
У подальшому Комісією складено висновок від 22.07.2024 р.№ 07/1/1 -9зв/к-7п-24 про наявність у діяльності керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з указаної адміністративної посади та прийнято рішення від 19.09.2024 № 07/1/1-12п-24, які стали у подальшому підставою для прийняття наказів про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади. Рішення комісії має обов'язковий характер для відповідного органу прокуратури.
Також зазначає, що у провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа №360/1485/24 про визнання протиправними та скасування наказів керівника Полтавської обласної прокуратури від 07.10.2024р. № 463к, від 04.11.2024 р. № 487к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, прийнятих на підставі рішень Комісії, предметом оскарження у цій справі.
Вирішуючи питання щодо права Полтавської окружної прокуратури на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як свідчить мотивувальна та резолютивна частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки Полтавської обласної прокуратури жодним чином не вирішував.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду в цій справі не містить вимог зобов'язального характеру стосовно Полтавської обласної прокуратури, а предметом спору у цій справі є визнання протиправними дії Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора щодо складання з порушенням строку висновку від 22.07.2024 № 07/1/1-9зв/к-7п-24 за зверненням керівника Полтавської обласної прокуратури Гладія Є.В.; визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади Офісу Генерального прокурора від 19.09.2024 №07/1/1-12п-24.
Колегія суддів вважає, що у цьому випадку рішення суду першої інстанції стосується виключно сторін у справі.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Офісу Генерального прокурора .
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Також у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Оскільки питання про права, свободи, інтереси та/або обов'язки Полтавської окружної прокуратури в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалися, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Полтавської окружної прокуратури.
Ураховуючи викладене та керуючись статями 293, 305 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавської окружної прокуратури на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року по справі №360/1251/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора в особі Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, про визнання протиправними дії, протиправним та скасувати рішення, - закрити.
Повне судове рішення - 21 серпня 2025 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко