21 серпня 2025 року справа №360/627/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 360/627/23 (суддя в І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром з 01 листопада 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 листопада 2021 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року рішення від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 - залишено без змін.
14 листопада 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 360/627/23.
Ухвалою від 9 грудня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у строк до 13 січня 2025 року включно подати суду звіт про фактичне виконання в повному обсязі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23.
Ухвалою від 4 квітня 2025 року:
- прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 січня 2025 року № 2200-0803-7/3935 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 в частині нарахування ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року;
- встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 в частині виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року - 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
6 травня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 10888/2025 надійшов звіт від 5 травня 2025 року № 2200-0802-7/33903 про виконання рішення суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 5 травня 2025 року № 2200-0802-7/33903 про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 у справі № 360/627/23 - відмовлено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 1 листопада 2021 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ідентифікаційний код 21318350, місцезнаходження: вул. Чекірди Гната, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, 29000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з виплати пенсії по інвалідності за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року у загальному розмірі 105181,22 грн (сто п'ять тисяч сто вісімдесят одна грн 22 коп.).
Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання зазначеного рішення суду відповідачем за період з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року нарахована доплата в розмірі 4640,64 грн. На виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2024 року у справі № 360/627/23 за період з 1 березня 2022 року по 31 січня 2025 року нарахована доплата в розмірі 100540,58 грн.
Відповідно до частин першої-другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до статті 8 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з пунктами 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 73 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Кабінетом Міністрів України 22 серпня 2018 року прийнято постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійного фонду України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
При цьому, скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови Уряду № 649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту.
Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, реалізація нормативних приписів та програм якого здійснюється шляхом фінансування виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 1-1) здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України» від 15 листопада 2022 року № 1289), одним із завдань Пенсійного фонду є забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080).
Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не є розпорядником коштів Державного бюджету, тому в управлінні немає окремого рахунку для їх обліку. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який станом на дату подання звіту не затверджений.
Виплата згідно з судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості за датою набрання законної сили судовими рішеннями.
Враховуючи зазначене, сума заборгованості перед ОСОБА_1 в загальному розмірі 105181,22 грн (4640,64 грн за період з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року та 100540,58 грн за період з 1 березня 2022 року по 31 січня 2025 року) буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит від 5 грудня 2024 року № 2200-0405-5/111192 до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23. Листом Пенсійного фонду України від 29 січня 2025 року № 2800-030201-9/6235 повідомлено, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено запит від 22 квітня 2025 року № 2200-0405-5/31086 до Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23.
З посиланням на судову практику, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
З урахуванням викладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що ним судове рішення виконано у повному обсязі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судовинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року, задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром з 1 листопада 2021 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 1 листопада 2021 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (абзац другий частини першої статті 382 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно із частиною першою статті 383-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Абзацом першим частини першої статті 383-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 383-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Судом встановлено, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідає вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Розглянувши звіт про виконання рішення суду разом з доданими до нього доказами, суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 вчинено такі дії.
Згідно з протоколами про перерахунок пенсії від 2 квітня 2024 року за пенсійною справою № ХС2201020208 - Міноборони ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 360/627/23:
з 1 листопада 2021 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності без застосування обмеження максимального розміру пенсії; підсумок пенсії (з надбавками) складає 19820,08 грн;
з 1 березня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22516,06 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 19820,08 грн;
з 1 липня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22553,26 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20270,00 грн;
з 1 грудня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22579,66 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн;
з 1 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 24079,67 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн;
з 1 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 25686,87 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХС2201020208 позивачу нараховано суму доплати з перерахованої на виконання рішення суду пенсії за період з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року у загальному розмірі 4640,64 грн (листопад 2021 року - 1280,08 грн, грудень 2021 року - червень 2022 року - 480,08 щомісячно).
Відповідно до інформації з підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» органом Пенсійного фонду України, що виконує рішення, є 22001 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; органом Пенсійного фонду України, що є боржником за рішенням, є 22001 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; тип рішення суду - Державний бюджет; реєстраційний номер рішення суду - 640568; період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення - з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року в сумі 4640,64 грн (поточний борг); заборгованість по пенсії складає - 4640,64 грн; виплата боргу - інформація відсутня; відмітка про виконання судового рішення - «ні».
Листом від 5 грудня 2024 року № 2200-0405-5/111192 «Щодо виплати згідно з рішенням суду ОСОБА_1 (державний бюджет)» Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Пенсійного фонду України з питанням запиту додаткових коштів для проведення виплати згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 за період з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року в розмірі 4640,64 грн.
Відповідно до протоколів про перерахунок пенсії від 8 січня 2025 року за пенсійною справою № ХС2201020208 - Міноборони ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі № 360/627/23 та після встановлення судом судового контролю за виконанням цього рішення:
з 1 березня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22516,06 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 22516,06 грн;
з 1 липня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22553,26 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 22553,26 грн;
з 1 грудня 2022 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 22579,66 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 22579,66 грн;
з 1 березня 2023 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 24454,66 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 24454,66 грн;
з 1 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії по інвалідності; підсумок пенсії (з надбавками) складає 26436,86 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії - 26436,86 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ХС2201020208 позивачу нараховано суму доплати з перерахованої на виконання рішення суду пенсії за період з 1 березня 2022 року по 31 січня 2025 року (з урахуванням вже попередньо нарахованої доплати за період з 1 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року) у загальному розмірі 100540,58 грн (березень-червень 2022 року - 2695,98 грн щомісячно; липень-листопад 2022 року - 2283,26 грн щомісячно; грудень 2022 року - лютий 2023 року - 1649,66 грн щомісячно; березень 2023 року - лютий 2024 року - 3524,66 грн щомісячно; березень 2024 року - січень 2025 року - 2826,86 грн щомісячно).
Отже, 8 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум.
Разом з цим, суду не надано доказів виплати позивачу нарахованої суми доплати з перерахованої на виконання рішення суду пенсії за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року у загальному розмірі 105181,22 грн (4640,64 грн + 100540,58 грн).
Однак, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вживаються заходи в межах наданих йому повноважень з метою виплати ОСОБА_1 донарахованих на виконання рішення суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 сум пенсії по інвалідності шляхом направлення до Пенсійного фонду України відповідних листів щодо виділення коштів на виплату нарахованої на виконання рішення суду заборгованості.
Водночас неможливість повного виконання цього рішення зумовлена відсутністю у відповідача коштів, призначених для виконання рішення суду. При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проти виплати донарахованих на виконання рішення суду сум пенсії по інвалідності не заперечує та зазначає, що відповідні виплати будуть здійсненні після надходження до боржника коштів, призначених для виконання рішення суду.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У частині дев'ятій статті 382-3 КАС України визначено, що суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Разом з цим, після встановлення судом нового строку для повного виконання спірного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не виконано рішення в частині виплати заборгованості.
Наданими в матеріали справи листами, які направляються боржником до Пенсійного фонду України, підтверджено, що боржником в межах наданих йому повноважень вживаються заходи з метою повного виконання рішення суду, проте такі заходи є недієвими, оскільки не призвели до повного виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 1 листопада 2021 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як вже встановлено судом на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нараховано ОСОБА_1 суму доплати до пенсії за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року у загальному розмірі 105181,22 грн.
З дати набрання рішенням суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 законної сили пройшло більше двох місяців.
Проте нарахована на виконання цього рішення суду заборгованість позивачу не сплачена.
За наслідками розгляду звіту суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для:
- відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 5 травня 2025 року № 2200-0802-7/33903;
- зміни способу і порядку виконання рішення суду від 22 вересня 2023 року у справі № 360/627/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 1 листопада 2021 року виплату пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням сплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії по інвалідності за період з 1 листопада 2021 року по 31 січня 2025 року у загальному розмірі 105181,22 грн.
Також за наслідками розгляду звіту місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу, оскільки неповне виконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 360/627/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 21 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук