21 серпня 2025 року справа №200/8387/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 200/8387/24 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області івд 27.08.2024 №263040015564 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.08.2024 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1982 з 29.07.1982 по 10.05.1983 та період здійснення підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 30.06.2000 як платника єдиного внеску; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до її страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1982 з 29.07.1982 по 10.05.1983 та період здійснення підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 30.06.2000 як платника єдиного внеску чим порушено її право на призначення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслало до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком управління діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначає, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із заявою від 20.08.2024 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви від 20.08.2024 та наданих документів прийнято рішення від 27.08.2024 №263040015564 про відмову у призначенні пенсії за віком.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу, згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1982, не враховано період роботи з 01.08.1983 по 05.10.1983, оскільки в даті на прийняття наявні виправлення, чим порушено п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та періоди здійснення підприємницької діяльності, з 06.02.1996 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Із трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1982 вбачається, в даті на прийняття наявні виправлення, чим порушено п. 2.3 Інструкції 162, у зв'язку із цим, записи наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 29.07.1982 не підтверджують трудовий стаж ОСОБА_1 та не можуть враховуватись при призначенні пенсії за віком.
Щодо вимоги зарахувати до страхового стажу час здійснення підприємницької діяльності зазначає, що періоди провадження підприємницької діяльності з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише у разі перебування особи на спрощеній системі оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку.
Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Позивачем не надано визначених законодавством торгового патенту, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку або довідки про сплату страхових внесків, а також доказів перебування у спірний період на спрощеній системі оподаткування.
Отже, період здійснення підприємницької діяльності не зараховано до страхового стажу позивача.
В результаті розгляду заяви від 20.08.2024 відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.08.2024 № 263040015564.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 200/8387/24 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.08.2024 №263040015564 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 про призначення пенсії за віком, з зарахуванням до страхового стажу період роботи з 29.07.1982 по 10.05.1983 та період здійснення підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 30.06.2000. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 .
20.08.2024 позивачка звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV)
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було прийнято рішення від 27.08.2024 № 263040015564 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивачки на дату звернення становить 28 років 7 місяці 19 дні.
За результатом розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 20.08.2024 Головним управлінням не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.08.1983 по 05.10.1983, оскільки в даті на прийняття наявні виправлення, чим порушено п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 та періоди здійснення підприємницької діяльності, з 06.02.1996 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1982 вбачається, що в період з 01.08.1983 по 05.10.1983 працювала тренером по хоккею на траве в Кировском р/с ДСО “Авангард» (мовою оригіналу).
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 06.02.1996 №2 274 001 0001 007232 (серія ВО1 №251327).
Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.10.2024 №10879/6/05-99-24-13 повідомлено представника позивача, що за даними інформативно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 взято на облік до ГУ ДПС у Донецькій області, Приморська ДПІ (Приморський район м.Маріуполя) як фізична особа-підприємець 06.02.1996, знято з обліку 21.06.2022 у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.
Зазначає, що інтегрована картка платника по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.02.1996 по 31.12.2003 відсутня, так як функції адміністрування єдиного внеску були покладені на органи податкової служби з 11.08.2013 у зв'язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 № 406 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».
Враховуючи вище зазначене повідомляємо, що не має можливості надати інформацію про сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.02.1996 по 31.12.2003.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), вся територія Маріупольського район Донецької області з 05.03.2022 і по теперішній час є тимчасово окупованою територією України російською федерацією. Через те, що податкова звітністі надавалась на паперових носіях, зберігається в особовій справі, яка залишилась у приміщенні Приморської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області, що розташовані за адресою в м. Маріуполь, в якому знаходиться реєстраційна справа ФОГ ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Донецькій області не має можливості надати інформацію на якій системі оподаткування перебувала ОСОБА_1 за період з 06.02.1996 по 31.12.2003.
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.10.2024 повідомлено представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець з 06.02.1996. Надати інформацію щодо сплати страхових внесків за період з 06.02.1996 по 31.12.2003 немає можливості, у зв'язку з тим, що документи знаходяться на території тимчасово непідконтрольній Україні, де органи державної влади не мають доступу до місця зберігання архівних документів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у редакції чинній станом на момент звернення позивача за призначенням пенсії за віком (далі Закон №1058), було встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
При цьому, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; на підставі показань свідків; даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1982 вбачається, що в період з 01.08.1983 по 05.10.1983 працювала тренером по хоккею на траве в Кировском р/с ДСО “Авангард» (мовою оригіналу).
Відповідачем не зараховано період роботи з 01.08.1983 по 05.10.1983, оскільки в даті на прийняття наявні виправлення, чим порушено п. 2.3 Інструкції 162.
Тобто, фактично, вказані періоди роботи позивача не було зараховано пенсійним органом до стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв'язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками підприємства, на якому позивач працював.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення передбачено», що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як встановлено, п. 2.14 Інструкції, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням такого стажу.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.
Виходячи з наведеного період роботи з 01.08.1983 по 05.10.1983 підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.
Щодо вимоги зарахувати до страхового стажу час здійснення підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 30.06.2000 зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Як встановлено судом вище, позивач досягла 60 років 10.09.2024, а тому для призначення позивачу пенсії за віком необхідно наявність страхового стажу не менше 31 років.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);
- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).
Обов'язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до Виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 25.11.2024 року та витягу з ЄРС для ФОП ОСОБА_1 з 06.02.1996 по 21.06.2022 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 06.02.1996 №2 274 001 0001 007232 (серія ВО1 №251327).
Згідно з розрахунку стажу, судом встановлено, що до страхового стажу позивача частково зараховано період здійснення підприємницької діяльності, а саме зараховано періоди з 01.01.2004 по 30.04.2009, та з 01.07.2009 по 30.06.2010 (ПІДПРИЄМЕЦЬ (ВНЕСКИ) П. 3.1 (ПП ЗУ №1058)).
Як встановлено судом, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.08.2024 №263040015564 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, мотивовано відсутністю в позивача необхідного страхового стажу 31 рік, оскільки за доданими, документами до страхового стажу не зараховано період роботи підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 31.12.2003, оскільки відсутня сплата внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Позивачем в позові зазначено, що підтвердити період здійснення підприємницької діяльності спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, квитанціями про сплату страхових внесків не вбачається за можливе, оскільки позивач вимушена була виїхати з міста Маріуполь через повномасштабне вторгнення рф на територію України для збереження свого життя, а підтверджуючі документи залишились в квартирі міста Маріуполь, яка наразі є зруйнованою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України.
Таким чином, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком на підтвердження наявності підстав для зарахування періодів заняття підприємницькою діяльністю було долучено, зокрема, лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.10.2024 та лист ГУ ДПС у Донецькій області від 02.10.2024 №10879/6/05-99-24-13.
Листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.10.2024 №10879/6/05-99-24-13 повідомлено представника позивача, що за даними інформативно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 взято на облік до ГУ ДПС у Донецькій області, Приморська ДПІ (Приморський район м.Маріуполя) як фізична особа-підприємець 06.02.1996, знято з обліку 21.06.2022 у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.
Зазначає, що інтегрована картка платника по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.02.1996 по 31.12.2003 відсутня, так як функції адміністрування єдиного внеску були покладені на органи податкової служби з 11.08.2013 у зв'язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 № 406 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».
Враховуючи вище зазначене повідомляємо, що не має можливості надати інформацію про сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 06.02.1996 по 31.12.2003.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), вся територія Маріупольського район Донецької області з 05.03.2022 і по теперішній час є тимчасово окупованою територією України російською федерацією. Через те, що податкова звітністі надавалась на паперових носіях, зберігається в особовій справі, яка залишилась у приміщенні Приморської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області, що розташовані за адресою в м. Маріуполь, в якому знаходиться реєстраційна справа ФОГ ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Донецькій області не має можливості надати інформацію на якій системі оподаткування перебувала ОСОБА_1 за період з 06.02.1996 по 31.12.2003.
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.10.2024 повідомлено представника позивача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку, як фізична особа-підприємець з 06.02.1996. Надати інформацію щодо сплати страхових внесків за період з 06.02.1996 по 31.12.2003 немає можливості, у зв'язку з тим, що документи знаходяться на території тимчасово непідконтрольній Україні, де органи державної влади не мають доступу до місця зберігання архівних документів.
Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем неодноразово вчинялися дії, спрямовані на отримання документів, необхідних для зарахування спірного періоду до страхового стажу.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що лист ГУ ДПС у Донецькій області від 02.10.2024 №10879/6/05-99-24-13 та лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.10.2024 не містить відомостей про наявну у позивача заборгованість, що свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності.
Крім того, суд зауважує, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про те, що позивач у періоди з 06.02.1996 по 31.12.2003 не проводила сплату страхових внесків.
Більш того, жодних доказів про застосування фінансових санкцій до позивача за несплату страхових внесків, відповідачем також суду не надано.
Отже, відповідачем не наведено жодних порушень з боку позивача, які б відповідно до чинного законодавства стали підставою для не зарахування до страхового стажу періоду провадження нею підприємницької діяльності.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з частиною 1 статті 64 Закону України №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу.
Окрім того, відсутність у органів Пенсійного Фонду можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
На переконання суду, позивач не має відповідати за незбереження органами Пенсійного Фонду документів про нарахування страхових внесків/ збору на загальнообов'язкове державне страхування, а відсутність належних, достатніх та допустимих доказів наявності заборгованості позивача перед податковим та пенсійним органами, а також факт реєстрації припинення підприємницької діяльності, на думку суду підтверджують сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності. Оскільки, адміністрування сплати страхових внесків (єдиного внеску) покладено на відповідний державний орган, то особа не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.
Вказане свідчить про необхідність зарахування періоду провадження підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 31.12.2003 до страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши період провадження позивачкою підприємницької діяльності до її страхового стажу, відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивачки та відмовив у призначенні пенсії за віком, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.08.2024 №263040015564 та зобов'язання Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди провадження підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 31.12.2003.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію з дати подання заяви про призначення пенсії, а саме з 20.08.2024, суд зауважує, що оскільки призначення розміру пенсії та з урахуванням висновків суду стосовно зарахування конкретного періоду трудової діяльності позивача, зроблених в ході вирішення цієї справи, належить до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, суд не вбачає підстав для втручання у дискреційні повноваження відповідача на теперішньому етапі їх реалізації.
В такому випадку належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 про призначення пенсії за віком, з зарахуванням до страхового стажу позивачки періоду 29.07.1982 по 10.05.1983 та період здійснення підприємницької діяльності з 06.02.1996 по 30.06.2000 як платника єдиного внеску.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 200/8387/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі № 200/8387/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко