Головуючий у суді першої інстанції: Андрейчук Т.В.
20 серпня 2025 року
місто Київ
справа № 756/10169/25
провадження№22-ц/824/15583/2024
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києвавід 14 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києвавід 14 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 28 липня 2025 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.8 ЗУ «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення, розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору, на які останній посилається в апеляційній скарзі, як на доказ відсутності у нього коштів.
Разом з тим, з наданих позивачем відомостей вбачається наявність у нього доходу.
Тому, саме по собі посилання апелянта на те, що він є безробітнім і займається волонтерством не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 605,60 грн.
Будь - яких доказів, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору не надано до суду, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга, яка не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме особою, яка подала апеляційну скаргу не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги подаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою справляється судовий збір у 0,2 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі апеляційної скарги становить 605,60 грн.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Платіжний документ про сплату судового збору необхідно надати апеляційному суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду міста Києвавід 14 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києвавід 14 липня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надати строк для усунення зазначеного недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна