Справа № 754/17536/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8718/2025
19 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадженняцивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року, ухваленого під головуванням судді Грегуля О.В.,-
встановив:
У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду із названим позовом.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 909531758 від 04 січня 2021 року в розмірі 107 808 грн 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 22 000 грн 00 коп.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
07 листопада 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу, за яким позивачнабув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 107 808 грн 65 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року названий позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 808 грн 65 коп., сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн 40 коп., витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обгрунтованості та доведеності неналежного виконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що 04 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 22 000 грн 00 коп. на 30 днів під 383, 25 % річних.
ОСОБА_1 підписав заявку на отримання грошових коштів в кредит на суму 22 000 грн 00 коп. шляхом перерахування на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 10/2024 про успішний переказ через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанку.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
07 листопада 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу, за яким позивачнабув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Обгрунтовуючи позов, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 107 808 грн 65 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку. Враховуючи укладені договорифакторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надало копію: договору № 909531758 від 04 січня 2021 року; графіку розрахунків; заявки на отримання грошових коштів; правила надання грошових коштів у позику; виписки з особового рахунку за кредитним договором; розрахунку заборгованості; договорів факторинги; реєстру вимоги; форми акту повернення права вимоги; додаткових угод; реєстру боржників.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбуваєтьсяв інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови,передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону,вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надало належні та допустимі докази укладення електронного кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Так, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Водночас не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
ОСОБА_1 підписав заявку на отримання грошових коштів в кредит на суму 22 000 грн 00 коп. шляхом перерахування на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 10/2024 про успішний переказ через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанку.
Відтак, первісний кредитор свої зобов'язання за договором № 909531758 виконав у повному обсязі.
Так, згідно п. 1.2 договору кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту.
Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (відповідно до п. 1.3.).
Виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 383, 25 % річних, що становить 1,05 % від суми кредиту за кожний день користування ним (зазначено в п. 1.4.1.) За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 384, 80 % річних, що становить 1, 05 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620, 50 % річних, що становить 1, 70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (згідно з 1.4.3.).
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1, 70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
Враховуючи вищевикладене, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волевивлення ОСОБА_1 для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
До матеріалів справи долучено докази часткового виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та здійснення часткових платежів. Вказане свідчить про те, що відповідач усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання.
Дослідивши долучену виписку особового рахунку за кредитним договором № 909531758, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснювались нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до вищевикладених умов договору та беручи до уваги часткові оплати ОСОБА_1 .
Колегією суддів встановлено факт укладення кредитного договору від 04 січня 2021 року № 909531758 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 саме в електронній формі і який підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Даний кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості, проведений первісним кредитором до відступлення прав вимог, відповідачем не спростований ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивачем не здійснено.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості після закінчення строку позовної давності, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відтак, строк позовної давності за вимогами, які виникли після 02 квітня 2020 року, продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи вищевикладене, а також, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено 04 січня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду 11 грудня 2024 року, колегія суддів вважає, що строк позовної давності для звернення до суду не закінчився.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримав жодної інформації щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 909531758 від 04 січня 2021 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказане не позбавляє відповідача обов'язку виконання взятих на себе зобов'язань.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 06 лютого 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 19 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко