Головуючий у суді першої інстанції: Григоренко І.В.
18 серпня 2025 року місто Київ
Справа № 757/10064/21-ц
Провадження № 22-ц/824/13991/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Ручкою Олегом Анатолійовичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року позов Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги , задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року в розмірі 41 807 грн. 56 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю 2 270 грн. у відшкодування судових витрат.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, 04 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ручка О.А. через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, зважаючи на те, що він пропущений з поважних причин.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Апелянт постійно цікавилась про розгляд своєї справи та періодично перевіряла інформацію щодо ухвалення у справі судового рішення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі - «ЄДРСР»).
10 червня 2025 року апелянт, під час перегляду інформації на сайті ЄДРСР дізналась про те, що 06 жовтня 2021 року ухвалено рішення суду 1-ї інстанції, яке з порушенням ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» в реєстрі: надіслано судом 09 червня 2025 року, зареєстровано 09 червня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 10 червня 2025 року.
Оскільки Рішення суду 1-ї інстанції не було надіслано/вручено відповідачу, то 11 червня 2025 року представник відповідача звернувся до Печерського районного суду з заявами про ознайомлення зі справою та заявою про надання копії рішення суду першої інстанції.
Однак, у зв'язку з зайнятістю судді копію рішення суду-1-ї інстанції було видано представнику Відповідача під розписку лише 02 липня 2025 року після триразового відвідування представником суду в різні дні та подачі трьох заяв про видачу копії судового рішення (доказом є розписка представника Відповідача на повторній заяві про видачу судового рішення, що є в матеріалах справи, копія - додається).
До наданої копії рішення суду 1-ї інстанції додано супровідний лист від 11.06.2025 №757/10064/21-ц з якого вбачається, що Печорський районний суд почав вживати заходи щодо надсилання Рішення суду 1-ї інстанції лише в червні 2025 року.
Зауважує, що пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не залежав від апелянта та виник внаслідок порушення судом першої інстанції (протермінування більше ніж на 3,5 роки) обов'язків з своєчасного оприлюднення в електронній формі та надсилання учасникам справи судового рішення в паперовому вигляді.
Вважає, що строк на апеляційне оскарження відповідачкою пропущено у зв'язку з протиправною бездіяльністю суду першої інстанції щодо своєчасного оприлюднення та надсилання рішення суду інстанції, у зв'язку з чим відповідачці не було відомо про ухвалення, складання в повному обсязі та підписання даного судового рішення 06 жовтня 2021 року.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів днів ня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи вбачається, що датою складання повного рішення від 06 жовтня 2021 року є дата 06 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу апелянтом подано 04 липня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 була обізнана про відкриття провадження у справі та розгляд справи в спрощеному позовному провадження без виклику/повідомлення учасників справи, про що свідчить відзив ОСОБА_1 на позовну заяву. (а.с. а.с. 173-177)
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у розумінні ч. 2 ст. 358 ЦПК України вважається обізнаною про розгляд даної справи.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на будь-які обставини непереборної сили та судом апеляційної інстанції таких обставин не встановлено, а заявлені підстави та надані докази, зокрема медичні направлення не є підставами непереборної сили для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В той же час пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; та пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Тобто, строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1,2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Суд зобов'язаний запобігати зловживанню учасниками процесу їхніми права та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу).
Стаття 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить принцип неприпустимості зловживання правами.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була обізнана про відкриття провадження у справі та розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику/повідомлення учасників справи, про що свідчить відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, а отже знала про розгляд справи, при цьому, з заявою про отримання копії оскаржуваного рішення представник ОСОБА_1 звернувся лише у червні 2025 року, тобто більше ніж через три з половиною роки.
За таких обставин, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року, майже через три з половиною роки, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Ручкою Олегом Анатолійовичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року слід відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Ручкою Олегом Анатолійовичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна