1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 серпня 2025 року, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, адвоката, із повною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 166, 126-1 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що підозрюваний ОСОБА_6 дізнався про наявність оскаржуваного рішення 30 червня 2025 року від захисника за договором, апеляційну скаргу подано 02 липня 2025 року. З цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про необґрунтованість підозри та те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що підозрюваному вручено повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.ст. 136, 278 КПК України.
Зауважує, що прокурору було відомо про те, що підозрюваний 15 жовтня 2023 року виїхав за межі території України, відтак органу досудового розслідування необхідно було вжити заходи, передбачені ч. 7 ст. 135 КПК України.
Окрім того, повідомлення про підозру складено не уповноваженою особою, оскільки виконувач обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 на момент складення підозри безпосередньо не була керівником Київської міської прокуратури.
Разом із тим, строк досудового розслідування у кримінального провадження закінчився 05 січня 2025 року, а відтак підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, відсутні.
Посилається на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано вдруге, оскільки 21 квітня 2025 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва відмовлено у задоволені клопотання, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, закрито, у зв'язку із відмовою від апеляційної скарги.
Слідчим суддею не дотримано порядку застосування положень, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.
Також, серед матеріалів наявна заява на отримання електронних повісток (а.с. 189), яка надана суду від імені підозрюваного ОСОБА_6 про те, що він просив надсилати судові виклики в електронній формі на його мобільний номер телефону, проте ним така заява не подавалася.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався 30 червня 2025 року від захисника за договором, апеляційну скаргу подано ОСОБА_6 02 липня 2025 року. Колегія суддів вважає, що з метою забезпечення особі права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100100000409, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.166, ч. 1 ст. 151, ст. 126-1 КК України.
05 листопада 2024 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 166, 126-1 КК України та того ж дня направлено за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , та на електронну пошту ОСОБА_6 , яка зазначена в ЄРАУ.
Крім того, 05 листопада 2024 року на всі відомі адреси підозрюваного ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку направлено повістки про виклик до Подільського УП ГУНП в м. Києві на 11.11.2024, 12.11.2024 та 13.11.2024 для проведення слідчих дій, зокрема, допиту як підозрюваного. Підозрюваний до Подільського УП ГУНП в м. Києві не з'явився.
19 лютого 2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100100000409 від 03.02.2023 відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 166, 126-1 КК України зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів слідства, з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
У ході досудового розслідування отримано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України щодо перетину державного кордону України громадянином ОСОБА_6 , відповідно до якої 15.10.2023 він виїхав за межі України через пункт пропуску «Краківець» та не повертався.
17 березня 2025 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
20 травня 2025 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року клопотання задоволено та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано доводи прокурора та позицію захисника, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особу, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Наданому етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обгрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, колегія суддів при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 виходячи з наданих матеріалів клопотання, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 166, 126-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику впливу на малолітнього потерпілого - сина підозрюваного та свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (а.с. 178-183 т. 1).
Посилання захисника на те, що повідомлення про підозру складено не уповноваженою особою, є необґрунтованими. З матеріалів провадження убачається, що 05 листопада 2024 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру виконувачем обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 . Здійснення письмового повідомлення про підозру виконуючим обов'язків особи, яка прямо визначена КПК України, автоматично не порушує встановлені Конституцією та КПК України гарантій прав і свобод людини і громадянина.
Відсутність у КПК України прямої вказівки на можливість здійснення повноважень керівника прокуратури його виконувачем обов'язків не свідчить про таку заборону.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити захиснику ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 758/7224/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадженя № 11-сс/824/5177/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України