21 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/6305/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі, що становить у календарному обчисленні 07 (сім) років 03 (три) місяці 29 (двадцяць дев'ять) днів; зобов'язати Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі, що становить у календарному обчисленні 07 (сім) років 03 (три) місяці 29 (двадцяць дев'ять) днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно не зараховано вислугу років з 10.08.2008 до 09.12.2015 у Державній кримінально-виконавчій службі до стажу служби в Національній поліції України.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що частина друга статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах та установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції, своєю чергою Державно-виконавча служба України у вказаному переліку відсутня. Зважаючи на викладене, законні підстави для зарахування до стажу служби в поліції вислуги років у Державно-виконавчій службі України відсутні.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 08.07.2025 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Департамент патрульної поліції провести перерахунок невикористаної частини відпусток (в частині надбавки за вислугу років) з 11.12.2015 по 18.07.2022 та з 01.03.2025 з урахуванням вислуги років в органах Державної кримінально-виконавчої служби 07 (сім) років 03 (три) місяці 29 (двадцять дев'ять) днів; ухвалою суду від 21.08.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення позову без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в поліції з 11.12.2015.
Разом з тим, позивач з 10.08.2008 по 01.06.2012 позивач був курсантом Чернігівського юридичного коледжу Державного Департаменту України з питань кримінальних покарань, з 05.07.2012 по 09.12.2015 проходив службу в Управлінні Держаної пенітенціарної служби України в Чернігівській області.
Так, на звернення представника позивача, листом від 28.03.2025 № 5435-2025 Департамент патрульної поліції повідомив про відсутність правових підстав включати до стажу служби в поліції періоду проходження позивачем служби в Державній кримінально-виконавчій службі, оскільки служба в Державній кримінально-виконавчій службі не входить до переліку органів, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції.
Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Згідно статті 78 Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
З аналізу наведених положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, вбачається, що визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки відбувається із розрахунку саме стажу служби в поліції, до якого враховуються виключно повні роки вислуги років.
Водночас, означений позивачем у позовній заяві спірний період з 10.08.2008 до 09.12.2015, не є однорідним, адже складається з навчання позивача з 10.08.2008 по 01.06.2012 в Чернігівському юридичному коледжі Державного Департаменту України з питань кримінальних покарань, та проходження позивачем служби з 05.07.2012 по 09.12.2015 в Управлінні Держаної пенітенціарної служби України в Чернігівській області.
Тому, зважаючи на наведене, доцільно поділити цей період на два часові проміжки та дослідити правомірність незарахування вислуги років за кожний з цих проміжків окремо.
Так, досліджуючи питання щодо незарахування відповідачем до вислуги років позивача періоду проходження позивачем служби з 05.07.2012 по 09.12.2015 в Управлінні Держаної пенітенціарної служби України в Чернігівській області, суд зазначає таке.
Так, у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд вже формував правовий висновок стосовно того, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про національну поліцію» зараховуватися до стажу служби в поліції.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку, що всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Повертаючись до обставин цієї справи, варто зазначити, що, врахувавши тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, суд доходить висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України період служби у Державній кримінально-виконавчій службі з 05.07.2012 по 09.12.2015; зобов'язати Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України період служби у Державній кримінально-виконавчій службі, з 05.07.2012 по 09.12.2015.
Щодо наявності/відсутності у позивача права на зарахування до вислуги років у службі в поліції періоду навчання з 10.08.2008 по 01.06.2012 в Чернігівському юридичному коледжі Державного Департаменту України з питань кримінальних покарань, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393), остання була прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону.
Статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, Постанова №393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 140/856/24 звернув увагу, що пункт 2 Постанови №393 встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 140/856/24 прийшов до висновку, що пункт 2 Постанови №393 не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку статті 78 Закону України «Про національну поліцію», оскільки Постанова №393 прийнята на виконання ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини другої статті 78 «Про національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
При цьому делегування частиною четвертою статті 78 Закону України «Про національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 Закону України «Про національну поліцію».
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №520/903/19, від 31.03.2020 у справі №520/2067/19, від 22.07.2020 у справі №520/5960/19, від 13.08.2020 у справі №820/6656/16, від 09.09.2021 у справі № 520/5021/19, від 15.12.2021 у справі №520/11545/19, а також від 22.02.2023 у справі №320/12166/20.
Ураховуючи фактичне перебування позивача на службі в поліції, а також те, що він не звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, суд доходить висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби в поліції наявну у позивача вислугу років, що фактично є періодом навчання, задоволенню не підлягають.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України період служби у Державній кримінально-виконавчій службі з 05.07.2012 по 09.12.2015.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в Національній поліції України період служби у Державній кримінально-виконавчій службі, з 05.07.2012 по 09.12.2015.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.08.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА