21 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/9362/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, в порядку письмового провадження, заяву Фермерського господарства «Надія-8» про забезпечення позову у справі №620/9362/25 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Надія-8» (с. Погорільці, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15452, код ЄДРПОУ - 32288886) до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (вул. Героїв України, буд. 6, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, код ЄДРПОУ - 04062009) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство «Надія-8» звернулось до суду з позовом до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
-визнати протиправними дії Семенівської міської ради щодо відмови у винесенні на 56 сесію 07.08.2025 питання про передачу в оренду земельних ділянок ФГ «Надія-8»;
-визнати протиправним та скасувати рішення 56 сесії Семенівської міської ради від 07.08.2025 про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ ім. Чкалова;
-зобов'язати Семенівську міську раду повторно розглянути клопотання ФГ «Надія-8» від 08.07.2025 з дотриманням принципу першочерговості.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельні ділянки, що є предметом спору у справі № 620/9362/25, а саме: кадастровий номер 7424781500:09:005:0017, площею 4,0744 га; кадастровий номер 7424781500:09:041:0018, площею 3,2067 га; кадастровий номер 7424781500:09:062:0031, площею 2,9806 га; визначити, що арешт полягає у забороні вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначених земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7424781500:09:005:0017 (4,0744 га), 7424781500:09:041:0018 (3,2067 га) та 7424781500:09:062:0031 (2,9806 га) вже передані в оренду ТОВ ім. Чкалова рішенням 56-ї сесії від 07.08.2025; земельна ділянка з кадастровим номером 7424781500:10:040:0002 (2,8652 га) віднесена до земель комунальної власності та підлягає передачі на конкурентних засадах (земельні торги).
Дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в ній обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.
Тобто забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Поряд з цим, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства, під час розгляду адміністративних справ, за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Вжиття заходів забезпечення позову належить до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Отже застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи. Крім того спосіб у який вживаються заходи забезпечення адміністративного позову не може бути причиною порушення чи звуження прав інших осіб.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому КАС України не передбачено такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно (в даному випадку - земельні ділянки).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, згідно частини 1 статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.
Враховуючи, що Кодексом адміністративного судочинства Укораїни не передбачено такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства «Надія - 8» про забезпечення позову у справі № 620/9362/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відмову у забезпеченні позову.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій