Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Іменем України
21 серпня 2025 року № 520/4958/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (Код ЄДРПОУ 13844159, місцезнаходження: 54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1) щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 р.р., що становить 13 559,41 грн, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із врахуванням заробітної плати від 01.07.2000 до 11.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Код ЄДРПОУ: 14099344, місцезнаходження: 61022, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 р.р. (13 559,41 грн.), відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, із врахуванням заробітної плати від 01.07.2000 до 11.02.2025 та з урахуванням висновків суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 р. у справі№ 520/4958/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.02.2025 №963320845079 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 11.02.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 р.р. (13559,41 грн.), відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, з 01.10.2024.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії за віком від 11.02.2025 в частині вирішення питання щодо перерахунку та виплати пенсії із врахуванням заробітної плати від 01.07.2000 до 11.02.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Надано ОСОБА_1 строк - п?ять днів після ухвалення рішення для подання суду доказів про розмір витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи.
Роз?яснено позивачу, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.
13.08.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив:
- ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/4958/25 щодо розподілу судових витрат, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 8 000 гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначені підстави для винесення додаткового судового рішення є виключними.
Згідно з п. 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що представником позивача (до закінчення дебатів у справі) було подано заяву в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.
Щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У строк, встановлений законом, представником позивача надано докази, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджені договором про надання правової (правничої) допомоги № 13/02/2025 від 13.02.2025, детальним описом наданих послуг професійної правничої допомоги, актом приймання-передачі наданих послуг.
Також, до матеріалів справи надано ордер на надання правничої (правової) допомоги Яковенко Світлані Степанівні, завірена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Яковенко О.Г.
Проаналізувавши складність справ, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 258, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також із частковим задоволенням адміністративного позову, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 6000 грн.
Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Яковенко Світлани Степанівни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул.Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. (шість тисяч гривень).
У задоволенні заяви в іншій частині вимог - відмовити.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Полях