21 серпня 2025 року Справа № 640/7592/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/7592/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, і просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по розрахунку пенсії ОСОБА_1 із обчисленням страхового стажу - 26 років 0 місяців 20 днів із зменшенням оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати пенсію ОСОБА_1 із обчислення страхового стажу 26 років, 0 місяців, 20 днів і застосуванням оцінки одного року страхового стажу 1,35% та виплатити заборгованість за період з 01 жовтня 2017 року по час проведення вказаного перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 17.03.2006 йому призначена пенсія на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. У лютому 2021 року він дізнався про те, що з жовтня 2017 року при обчисленні пенсії відповідачем застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1%, а до жовтня 2017 року вказана величина при обчисленні пенсії дорівнювала 1,35%. Позивач вважає, що зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% стосовно пенсії, яка була призначена до 01.10.2017 за раніше діючим законодавством, є протиправним.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Деснянський район) та з 02.04.2016 року отримуєте пенсію за віком, розмір якої визначений відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.02.2021 позивач звернувся зі зверненням до Управління та просив надати роз'яснення, на якій підставі при обчисленні пенсії з жовтня 2017 року застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1% замість 1,35%.
Управління листом № 5339-3295/К-02/8-2600/21 від 05.03.2021 повідомило позивача, про те, що 11.10.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 - 08.
У зв'язку з цим проведені автоматизовані перерахунки пенсій з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, при цьому величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1% (коефіцієнт страхового стажу - 0,40750).
У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відтак, вважає, що пенсію позивачеві обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (у редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом №3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом №3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Савицькій Н.В.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято дану справу до свого провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 02.04.2016 отримує пенсію за віком, розмір якої визначений відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням документів про страховий стаж та заробітну плату наявних в матеріалах пенсійної справи.
При призначенні позивачу пенсії за віком, таку пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 26 років 0 місяців 20 днів, коефіцієнт стажу, з урахуванням величини оцінки року страхового стражу 1,35%.
Надалі, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» з 01.10.2017, розмір пенсії позивача перераховано з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки (2014-2016) та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
04.02.2021 позивач звернувся зі зверненням до Управління, в якій просив надати роз'яснення на якій підставі при обчисленні пенсії з жовтня 2017 року застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1% замість 1,35%.
Управління листом № 5339-3295/К-02/8-2600/21 від 05.03.2021 повідомило позивача, про те, що 11.10.2017 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 - 08.
У зв'язку з цим проведені автоматизовані перерахунки пенсій з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн, при цьому величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1% (коефіцієнт страхового стажу - 0,40750).
У зв'язку з вищевикладеним, та вважаючи дії пенсійного органу, які полягають у зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Положеннями ч.1 ст.9 Закону №1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абз.5 ч.1 ст.25 Закону №1058-IV за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%.
Відповідно до п.4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017, однак застосовується з 01.10.2017, вбачається, що пенсії призначені відповідно до вказаного Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Згідно абз.1 п.4-4 Прикінцевих положень Закону у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 вбачається, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що п.4-3 Прикінцевих положень Закону врегульовано питання перерахунку призначених до 01.10.2017 пенсій за Законом, який здійснюється органами Пенсійного фонду України самостійно.
Водночас, приписами п.4-4 Прикінцевих положень Закону регламентовано питання застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, виключно щодо призначення вперше пенсій саме у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
Таким чином виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що коефіцієнт величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% може бути застосовано виключно у випадку призначення пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
Керуючись викладеним вище, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів призначення позивачу у період з 01.10.2017 по 31.12.2017 пенсії, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Крім того, суд звертає увагу, що нормами п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (далі Закон №2148-VIII) чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Втім, суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.
Таким чином, з 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3 764,40 грн.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 року перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача зменшився.
З огляду на вищевикладене, доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є безпідставними. Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу обмежувався максимальний її розмір, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності протиправних дій зі сторони пенсійного органу.
Посилання позивача на зворотну дію в часі п.4-3 Прикінцевих положень Закону №2148-VIII та у зв'язку із цим порушення ст.58 Конституції України суд відхиляє.
Так, Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності п.4-3 Прикінцевих положень Закону №2148-VIII, що виключає зворотну дію закону в часі.
Ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі №822/3781/17, від 27.04.2021 у справі №200/2266/19-а, від 29.12.2021 у справі №620/1492/19.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька