про закриття провадження у справі
21 серпня 2025 року Справа № 480/1649/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1649/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 через представника звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1) визнати протиправною відмову у звільненні ОСОБА_1 , викладену в листі № № 2/22/12-688 від 20.02.2025,
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби.
Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5211, 20 грн судових витрат.
Вимоги вмотивовані тим, що з підстав, визначених п.п. «г» п. 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 19.02.2025 позивач подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме необхідністю постійного догляду за матір'ю - інвалідом І групи. Однак, листом № 2/22/12-688 від 20.02.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення та відмову у задоволенні рапорту. З наданою відповіддю позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом через представника.
Ухвалою суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.08.2025 представником відповідача подано заяву, в якій з урахуванням уточнень просить закрити провадження у даній справі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат та повернення судового збору.
Перевіривши матеріали справи та оцінюючи доводи сторін з питання закриття провадження у цій справі, суд вказує наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Тобто, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Так, у межах даного позову ОСОБА_1 оскаржує відмову відповідача у його звільненні з військової служби.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 08.08.2025 № 205 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення 08.08.2025 (а.с. 41).
Тобто, відповідач звільнив позивача з військової служби, однак вказаний наказ винесено відповідачем вже після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цій справі.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після виправлення оскаржуваних порушень.
Оскільки добровільне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, тому клопотання представника позивача про закриття провадження підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, приписами норми ч. 1 ст. 140 КАС України визначено, що якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Варто зауважити, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Осьмаковим Олександром Анатолійовичем (далі - адвокат, Осьмаков О.В.).
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи, в тому числі копії: договору про надання правової допомоги, укладеного 28.02.2025 між адвокатом та позивачем (а.с.11-14, далі - Договір), акта виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2025 (а.с. 6), ордера на надання правничої допомоги від 03.03.2028 № 1060051 (а.с. 16), свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000695, виданого Осьмакову О.А. (а.с.27), квитанції до прибуткового касового ордера від 28.05.2025 про сплату позивачем 4000 грн. (а.с.15).
Згідно п.п.1.1 Договору адвокат зобов'язується: надавати позивачу консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права: організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи); представляти інтереси позивача та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а позивач зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п.2.4 Договору на підтвердження факту надання адвокатом позивачу правової допомоги відповідно до умов цього Договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється позивачу.
Згідно п.п.4.1 Договору вартість послуг адвоката є динамічною та може встановлюватись за домовленістю сторін в погодинній та /або твердій формі. Гонорар, сплачений адвокату, визначається актами виконаних робіт, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.4.2 Договору позивач в день підписання договору сплачує передплату за надані послуги у розмірі, що становить 50% від загальної вартості послуг, інша частина гонорару підлягає сплаті на протязі 3-х днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом були виконані наступні роботи, зокрема, попереднє вивчення матеріалів, формування правової позиції, консультування, складання позовної заяви - вартістю 4000 грн; представництво в судах - 4000 грн.
Згідно квитанції позивачем було сплачено суму у розмірі 4000 грн.
Вказані вище документи відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують факт понесення витрат, які поніс позивач саме у цій справі (2000грн.).
Таким чином, розмір понесених позивачем витрат в ході судового розгляду справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами.
Крім того, при вирішенні цього питання судом ураховується, що жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не надіслав. При цьому принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені у частині п'ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21, від 18 травня 2023 року у справі №280/1983/19.
У зв'язку з цим вбачається стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 4000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Крім того, суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 968,96 грн, сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно з квитанцією від 03.03.2025 №2227-5039-9522-7471 (а.с.4).
Водночас, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення іншої частини витрат - 242,24 грн, оскільки сплата вказаних витрат у такому розмірі не підтверджена жодними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 140, 238, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі №480/4324/24 - задовольнити.
Провадження у справі № 480/1649/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Суддя І.Г. Шевченко