21 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12365/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, у якій він просить:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24;
- прийняти рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, накласти на відповідача командира військової частини ОСОБА_2 штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 набрало законної сили, однак, станом на час подання вказаної заяви рішення суду не виконано, відомості про видання наказу командиром військової частини НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Вказана заява передана головуючому судді Сич С.С. 11 серпня 2025 року, що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 серпня 2025 року.
Частиною 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, суд дійшов таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №43-РС від 07 квітня 2023 року (пункт 10 параграф 2) , яким відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" нижчепойменованих осіб рядового та сержантського складу військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби у відставку: за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку): рядового ОСОБА_1 , стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі №440/12365/24 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 - залишено без змін.
Отже, в силу приписів статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 набрало законної сили 16 червня 2025 року.
Разом з тим, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, що набрало законної сили 16 червня 2025 року, станом на цей час не виконано, докази зворотного у матеріалах справи відсутні.
Оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, що набрало законної сили 16 червня 2025 року, не виконується військовою частиною НОМЕР_1 більше двох місяців з дати набрання ним законної сили, у суду є об'єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24, що набрало законної сили 16 червня 2025 року, залишиться невиконаним.
Суд враховує, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24.
При цьому, враховуючи особливості покладених обов'язків згідно з рішенням суду, суд вважає достатнім строк для підготовки звіту два місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Щодо заяви позивача ОСОБА_1 в іншій частині, суд зазначає наступне.
Розгляд звіту про виконання судового рішення врегульовано статтею 382-2 КАС України.
Частиною 3 статті 382-33 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 встановлено цією ухвалою суду від 21 серпня 2025 року, а саме, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24.
Станом на 21 серпня 2025 року не закінчився строк подання звіту про виконання рішення суду та на цей час не здійснюється розгляд звіту про виконання судового рішення. Тоді як питання про накладення штрафу на керівника відповідного суб'єкта владних повноважень вирішується за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень.
Отже, заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 підлягає задоволенню частково.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24 - задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №440/12365/24.
В іншій частині заяви позивача ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Сич