18 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7537/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Селянсько-фермерського господарства "СВІТАНОК" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Селянсько-фермерське господарство "Світанок" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області серія ОПШ № 065132 від 20.05.2025 року про застосування до СФГ «СВІТАНОК» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії ОПШ №065132 від 20.05.2025 позивача було визнано винним у порушенні ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Селянсько-фермерське господарство "СВІТАНОК" звертало увагу на те, що згідно пункту 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, та наголошувало, що у водія під час перевірки була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, в якій наявний запис від 10.04.2025 року за маршрутом Заріг-Полтава з показниками одометра, у зв'язку з чим у діях підприємства відсутній склад правопорушення.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву /а.с. 53-65/ представник Державної служби України з безпеки на транспорті заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначав, що підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та застосування адміністративно господарського штрафу стала відсутність на момент проведення перевірки обов'язкового при здійсненні перевезень документу - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті наголошував, що відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, виключень щодо критеріїв, вказаних в пункті 6.1 Положення №340, законодавством не передбачено.
Звертав увагу суду, що в спірних правовідносинах щодо позивача правозастосовним є пункт 6.1 Положення №340, оскільки належний позивачу транспортний засіб КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 має повну масу 15630 кг (15,630 т) та використовується для здійснення вантажних перевезень, з 01.06.2013 має бути обладнаним діючим та повіреним тахографом та автомобільним перевізником мають виконуватися законодавчо встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення належної експлуатації такого тахографу та, зокрема, наявності всіх необхідних документів та надання їх водієві для подальшого пред'явлення під час проведення перевірок. Тобто, в автомобільного перевізника наявний обов'язок з облаштування транспортного засобу діючим та повіреним тахографом і це саме обов'язок, а не право автомобільного перевізника, оскільки пункт 6.1 Положення №340 містить слово «повинен», а не слово «може».
Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався,
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/7537/25 за позовом Селянсько-фермерського господарства "Світанок" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Селянсько-фермерське господарство "СВІТАНОК", зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 30951401), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців /а.с. 7-9/.
У власності Селянсько-фермерського господарства "СВІТАНОК" перебуває транспортний засіб КАМАЗ НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 /а.с. 75, зворотній бік - 76/ .
07.04.2025 В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Дмитром Ткаченком затверджено графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки у період з 07.04.2025 до 12.04.2025, до якого включено, зокрема, а/д М-03 Київ-Харків-Довжинський, в межах Полтавської області /а.с. 74 зворотній бік/.
На підставі вказаного графіку Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області видано направлення від 07.04.2025 №000706, в тому числі С. Біленку - старшому державному інспектору Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території м. Полтави та Полтавської області з 07 квітня 2025 р. до 12 квітня 2025 р. /а.с. 74/.
10.04.2025 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Біленком С.О. проведено перевірку транспортного засобу марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , що належить СФГ "СВІТАНОК" - 30951401 та за результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР098039 /а.с. 75/ (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки зафіксовано порушення ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 р. п. 6.1., а саме, при здійсненні вантажних перевезень, згідно товарно-транспортної накладної №87 від 10.04.2025 року перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб не обладнано тахографом), у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац 3 частина 1 відсутність документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Акт перевірки містить підпис водія А.Г. Сергієнка. та його пояснення про причини порушення такого змісту "ознайомлений".
Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 02.05.2025 за вих. № 39071/36/24-25 надіслано на електронну адресу СФГ "СВІТАНОК" (svitanok2001@gmail.com) повідомлення про розгляд справи про порушення абзацу 3, частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, 20 травня 2025 року з 10 до 12 години, що підтверджується скріншотом з електронної пошти Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області /а.с .77 зворотній бік-78/.
20.05.2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення був присутній представник СФГ "СВІТАНОК", яким було подано письмові заперечення, що підтверджується письмовими поясненнями представників сторін, викладених у позовній заяві та відзиві на позовну заяву.
20.05.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 065132 /а.с. 73/, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Селянсько-фермерського господарства "СВІТАНОК" за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", (згідно акту №АР 098039 від 10.04.2025) застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Копію постанови надіслано Селянсько-фермерському господарству "СВІТАНОК" листом від 21.05.2025 №45295/36/24-25 та отримано останнім 29.05.2025 /а.с. 78 зворотній бік -81/.
Вважаючи постанову № 065132 від 20.05.2025 протиправною, позивач оскаржив її до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з абзацем третім частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Предметом спору у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області від 20.05.2025 № 065132 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Селянсько-фермерського господарства "СВІТАНОК" за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту №АР 098039 від 10.04.2025) застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн /а.с. 73/.
Надаючи правову оцінку вказаній постанові, суд виходить з такого.
З акту перевірки від 10.04.2025 №АР098039, на підставі якого до позивача застосовано штраф, слідує, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки Камаз, номерний знак НОМЕР_1 , що належить СФГ "СВІТАНОК" - 30951401, встановлено порушення ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 р. п. 6.1., а саме, при здійсненні вантажних перевезень, згідно товарно-транспортної накладної №87 від 10.04.2025 року перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб не обладнано тахографом), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац 3 частина 1 відсутність документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд зазначає, що зміст статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Наказом Міністерства України транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340, у редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до пунктів 1.2-1.3 якого, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пункт 1.5 Положення №340 визначає, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами ; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Згідно із пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
За змістом пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 було затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.
Згідно із пунктами 1.2-1.3 Інструкції №385 Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для перевезення пасажирів та вантажів.
Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами(крім таксі).
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
За змістом пункту 3.5. Інструкції №385 автомобільні перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Аналіз викладених норм свідчить, що у Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував порядок ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля.
Так, ведення індивідуальної контрольної книжки водія допускається лише в тому разі, якщо водій: 1) керує транспортним засобом, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно; 2) керує вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно. В усіх інших випадках транспортні засоби повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
При цьому власникові транспортного засобу ніяким законодавчо-нормативним актом не надається альтернатива щодо встановлення тахографа, ця норма є однозначною і не може піддаватися іншому трактуванню.
Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
У відповідності до статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Отже, положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, до яких віднесено у разі обов'язку обладнання транспортного засобу діючими та повіреними тахографами: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Матеріалами справи підтверджено, що перевезення вантажу транспортним засобом марки КАМАЗ НОМЕР_1, що належить СФГ "СВІТАНОК", здійснювалося згідно з товарно-транспортною накладною - №10 від 10.04.2025 /а.с. 76 зворотній бік/, в якій перевізником вказано СФГ "СВІТАНОК.
Отже, позивач є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Зважаючи на те, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 /а.с. 76/ транспортний засіб КАМАЗ НОМЕР_1 має повну масу 15630 кг, тобто понад 3,5 тонни, суд приходить до висновку, що згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 такий вантажний автомобіль, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов'язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов'язковою також була наявність документів, передбачених Інструкцією № 385, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
З огляду на відсутність таких документів контролюючий орган обґрунтовано встановив порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність у водія під час перевірки індивідуальної контрольної книжки водія, в якій наявний запис від 10.04.2025 року за маршрутом Заріг-Полтава з показниками одометра, свідчить про відсутність у діях підприємства складу правопорушення. Суд повторює, що чинна на час перевірки транспортного засобу редакція пункту 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, передбачає можливість ведення індивідуальної контрольної книжки водія замість тахографу лише в тому разі, якщо водій керує вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, натомість вантажний автомобіль позивача перевищував таку масу.
Стосовно посилань позивача на те, що технічні особливості автомобіля КАМАЗ значним чином ускладнюють обладнання його цифровим тахографом, суд зауважує, що докази відповідного звернення позивача до уповноваженого пункту сервісу тахографів за встановленням контрольного пристрою на транспортний засіб, що не був обладнаний тахографом заводом-виробником, та отримання відмови чи відповіді про неможливість такого встановлення позивачем не надано.
Отже, позивачем не спростовано, а матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення - здійснення перевезень вантажів за відсутності на момент проведення перевірки обов'язкових документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", що тягне застосування відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.
Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області при проведенні перевірки та застосуванні адміністративно-господарського штрафу додержано вимоги чинного законодавства.
Таким чином постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області від 20.05.2025 №065132 прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позов Селянського-фермерського господарства "СВІТАНОК" задоволенню не підлягає.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Селянсько-фермерського господарства "СВІТАНОК" (с. Заріг, Лубенський район, Полтавська область, 37740, ідентифікаційний код 30951401) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол