Справа № 420/16950/25
20 серпня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №77597845 від 19.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі №420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 28.03.2025 проведено перерахунок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 29408,98 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2020 по 31.03.2025, але доплата пенсії відсутня, оскільки розмір пенсії не перевищує розмір пенсії після проведення перерахунку на підставі рішення суду по справі №420/23072/21, на підставі якого проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Позивач зазначає, що відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління про виконання рішення суду. Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень та не враховуючи роз'яснень щодо виплати коштів після їх виділення Головному управлінню, старшим державним виконавцем винесено постанову від 15.04.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. При цьому, державним виконавцем не взято до уваги, що для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1. факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2. невиконання зумовлено неповажними причинами.
Ухвалою від 04.06.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 23.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначив судове засідання у справі на 14 год. 00 хв. 10 липня 2025 року у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №20.
Також, указаною вище ухвалою, відповідачу було встановлено строк для надання до суду відзиву на позовну заяву, а третій особі строк для надання письмових пояснень. У відповідача були витребувані матеріали виконавчого провадження.
Ухвалу суду від 19.05.2025 позивачу та відповідачу а також повістки було надіслано до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та, згідно складених секретарем довідок, документ доставлено до електронних кабінетів 24.06.2025.
Також, вказану ухвалу із повісткою було надіслано третій особі на електронну пошту, отримання яких ОСОБА_1 підтвердив.
Однак, у встановлені судом строки, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, що в силу приписів КАС України не є перешкоду для розгляду справи.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання призначене на 10.07.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення останнього повідомлялися належним чином.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення, згідно яких останній вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та у їх задоволенні просить відмовити. Вказує на те, що рішення суду у справі №420/33492/24 не виконано в повному обсязі. Пенсійним фондом здійснений перерахунок, який не відповідає Конституції України та Закону України «про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Вважає, що штраф накладено обгрунтовано. У поясненнях просив розглянути справи без його участі.
За приписами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі №420/23072/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 90 процентів на 80 процентів сум грошового забезпечення та обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019 року при її перерахуванні на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року по справі № 420/3057/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років виходячи з основного розміру пенсії 90 процентів грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Також, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 по справі №420/33492/24, визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданих станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 рік. 3обов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2020 рік, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 рік та з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік з урахуванням виплачених сум.
05.03.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/33492/24 про зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2020 рік, з 01.02.2021 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2021 рік та з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік з урахуванням виплачених сум.
24.03.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77597845 із виконання виконавчого листа №420/33492/24 від 05.03.2025 року. Постановою боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
Листом №1500-0405-5/71354 від 02.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 28.03.2025 проведено перерахунок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 29408,98 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2020 по 31.03.2025, але доплата пенсії відсутня, оскільки розмір пенсії не перевищує розмір пенсії після проведення перерахунку на підставі рішення суду по справі № 420/23072/21, на підставі якого проведено перерахунок пенсії 3 01.04.2019.
19.05.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. Постановою встановлено, що вимоги виконавчого документа боржника не виконано без поважних причин.
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу у розмірі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Як визначено ст.1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.3, 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 4, 8 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Частиною 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частинами 1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Накладення штрафу є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 02.04.2025 повідомило державного виконавця що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 по справі № 420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, ОСОБА_1 28.03.2025 проведено перерахунок з 01.02.2020, з 01.02.2021 та з 01.02.2022. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становить 29408,98 грн. Перерахунок пенсії проведено за період з 01.02.2020 по 31.03.2025, але доплата пенсії відсутня, оскільки розмір пенсії не перевищує розмір пенсії після проведення перерахунку на підставі рішення суду по справі № 420/23072/21, на підставі якого проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Виконання рішення в частині перерахунку пенсії вбачається із долучених позивачем копій перерахунків пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 за пенсійною справою ОСОБА_1 №104620.
Суд зауважує, що оскаржуваною постановою про накладення штрафу встановлено лише те, що вимоги виконавчого документа боржником не виконано без поважних причин. Будь якого іншого обгрунтування прийнятого рішення державним виконавцем не зазначено.
В той же час, суд зазначає, що згідно з вимогами п.п.1, 3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Приймаючи оскаржувану постанову державним виконавцем не було досліджено питання проведених перерахунків на виконання рішення суду. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення на адресу позивача відповідної вимоги або листа державного виконавця з пропозицією надати пояснення щодо проведених перерахунків на виконання рішення суду. Державним виконавцем не вчинялося інших дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно належного виконання рішення суду.
Відтак, висновки державного виконавця про невиконання позивачем без поважних причин рішення суду та наявності підстав для накладення штрафу є передчасними, не підтвердженими належними доказами. За таких обставин, винесена державним виконавцем постанова ВП №77597845 від 19.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн не може вважати правомірною.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення штрафу є необгрунтована, не відповідає вимогам ч.2 чт.2 КАС України, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Згідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач не довів правомірності та законності винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, з урахуванням приписів частини 2 статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №77597845 від 19.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській, код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Разумовська, 37, м.Одеса, 65091.
Третя особа: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА