з питань забезпечення позову
21 серпня 2025 рокупровадження №
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Рогатин) про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся (далі також - ОСОБА_1 ) до Львівського окружного адміністративного суду з із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити іншим особам, а саме: військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , переміщувати за межі військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
В обґрунтування заяви посилається на те, що дії суб'єктів владних повноважень мають ознаки протиправності у рішення щодо прийняття рішення про призов ОСОБА_1 та його виконання вчинені з порушенням вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», постанови КМУ від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної політики», постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Зазначає, що в матеріалах справи є копія наказу від 02.09.2013 року № 136к/тр про прийом ОСОБА_1 на роботу, з якого слідує, що позивач з 02.09.2013 року по теперішній час працює на посаді викладача фізики за основним місцем роботи (повна ставка) у Державному навчальному закладі «Львівському вищому професійному училищі харчових технологій. Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим, чим саме буде порушено вимоги ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб правового захисту». Вказує, що згідно довідки в.о. директора Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище харчових технологій» від 01.08.2025 № 17 позивач ОСОБА_1 продовжує перебувати на посаді викладача фізики за основним місцем праці (повна ставка).Відтак, просить задовольнити подану заяву про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує наступне.
За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вживаючи заходи забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
У зв'язку з наведеним, судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, а ті, що додані до позовної заяви, будуть досліджуватись судом під час розгляду справи по суті.
Суд відзначає, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Крім того, існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення, оскільки дана ознака є лише передумовою для такого забезпечення та повинна прийматись судом до уваги із урахуванням іншої підстави забезпечення позову невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2021 року у справі №640/17351/19.
Подання позовної заяви, предметом якої є, зокрема прохання визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час проведення загальної мобілізації протиправними, не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі дії відповідача є очевидно протиправними, оскільки будуть предметом розгляду справи по суті.
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд вказує, що вагомих доводів таких наслідків в разі незастосування заходів забезпечення позову не наведено.
Враховуючи специфіку проходження військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час, на особливий період, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову не призведе до можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на громадян, які підлягають мобілізації. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд приходить висновку, що представником позивача не доведено необхідності вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
При цьому, суд роз'яснює, що заявник не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір» підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони іншим особам, а саме військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , переміщувати за межі військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішення суду у цій справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна