справа №380/9812/25
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши матеріали адміністративної справи № 380/9812/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) о Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якій позивач просить суд:
- визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення - рішення №28865/13-01-24-08, податкове повідомлення - рішення №28864/13-01-24-08 та податкове повідомлення - рішення №28864/13-01-24-08 від 02.07.2024 винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області 02.07.2024 відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач - ОСОБА_1 , у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування пропуску строку вказує, що позивачу про наявність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало відомо з моменту отримання позовної заяви у справі №460/3795/25 про стягнення податкового боргу.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №52368 від 25.06.2025). В обґрунтування заяви вказує на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2024.
У позовній заяві Позивач зазначає, що дізналася про факт існування вказаних податкових повідомлень-рішень, лише у березні 2025 року за фактом отримання позовної заяви ГУ ДПС у Львівській області з додатками по справі №460/3795/25. Головне управління ДПС у Львівській області з вказаними аргументами Позивача не погоджується з огляду на наступне.
Податкова адреса платника податків-фізичної особи ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , згідно відомостей з державного реєстру - фізичних осіб платників податків про реєстраційні дані фізичної особи платника податків та підтверджується витягом з баз даних податкового органу у акті документальної перевірки.
ОСОБА_2 на момент проведення документальної перевірки (змінивши місце проживання) не подала до контролюючого органу відомостей про зміну даних (в тому числі місця проживання), які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР (розділ ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822).
Отже, на момент скерування податкових повідомлень рішень в базах податкового органу адреса позивача зазначена як - місто Львів, вул. Огієнка, 20/4, що підтверджується витягом з баз даних податкового органу у акті документальної перевірки
Таким чином, контролюючим органом правомірно та підставно скеровувалась податкова кореспонденція на вищевказану адресу (за відсутності інших адрес),оскільки платником не було внесено відповідні зміни у зв'язку із зміною місця проживання, що є обов'язком платника.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, його заяви про поновлення провадження у справі і наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду поважними та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дослідив письмові докази й пояснення учасників, та встановив такі обставини справи.
З долучених відповідачем доказів вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області: від 02.07.2024 №28865/13-01-24-08, №28864/13-01-24-08 №28864/13-01-24-08 направлені поштовим зв'язком позивачу на адресу: АДРЕСА_2 . До контролюючого органу повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №7901201756149 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (19.07.2024).
Відтак, строк на їх оскарження сплинув 18.01.2024, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Позивач звернулася з цим позовом до суду 11.05.2025 (цією датою позовну заяву здано на пошту).
Отже, позивач пропустив строк звернення до суду про оскарження податкових повідомлень-рішень від 02.07.2024.
Водночас, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначила, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади №2025/004550453 від 07.04.2025 року ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 - 22.03.2024 року.
Податковою адресою фізичної особи (в тому числі підприємців та самозайнятих осіб) є адреса, внесена при реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (далі Державний реєстр).
У разі, якщо з моменту реєстрації в Державному реєстрі змінювалась адреса проживання, відповідно до ст. 70 ПКУ фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Позивач скерував відповідачу податкову вимогу на податкову адресу, яка відповідачем змінена не була. Доказів повідомлення відповідача про зміну місця реєстрації позивачем не подано.
У зв'язку вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позивач звернулася до адміністративного суду 11.05.2025 з пропуском строку звернення.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Підсумовуючи все наведене вище, суд приходить до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з даним позовом до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень - залишити без руху.
Позивачу надати строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Кухар Н.А.