21 серпня 2025 року м. Житомир
справа № 240/12044/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі розміром 19550,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області та є платником податків і зборів. За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19550,01 грн, з яких: 19550,01 - пеня.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отримана відповідачем 09.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600275259346.
Відповідач у строк, встановлений судом та нормами чинного законодавства, не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Матеріали справи свідчать, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1 ) існує податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 19550,01 грн, з яких: 19550,01 - пеня.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі - Порядок №5).
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника податків (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Пунктом 6 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку №5, встановлено, що у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП. У разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Таким чином, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19550,01 грн, з яких: 19550,01 - пеня, яка нарахована у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань, що підтверджується розрахунком пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок (а. с. 9-12).
Вказана сума пені відповідачем не сплачена.
Заборгованість у відповідача виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених платником податків (відповідачем) в добровільному порядку та складається виключно з нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до ПК України нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
З аналізу наявної в матеріалах справи інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що відповідачу було нараховано пеню ІКП на борг минулих років (стаття 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)). Розрахунок пені здійснено на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки з 03.02.2014 по 21.12.2021 та з 03.02.2014 по 30.12.2021 на податкове повідомлення-рішення №0001581701 від 10.07.2009 (а. с. 6-7).
Матеріалами справи також підтверджено, що відповідачу було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» №133 від 27.11.2012, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України (а. с. 8).
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Таким чином, податковий орган звільнений від обов'язку повторного надсилання податкової вимоги за умови, що із часу направлення попередньої податкової вимоги до часу звернення з позовом до суду про стягнення податкового боргу, відповідач був постійним боржником.
Доказів оскарження або відкликання податкової вимоги відповідачем до суду не надано.
Згідно із п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Отже, пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання.
Статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.
Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 19550,01 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 139, 205, 229, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 19550 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн 01 (одна) коп, з яких:
- 19550 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн 01 (одна) коп - пеня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 21 серпня 2025 року.
Суддя А.В. Горовенко