Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження процесуального строку
21 серпня 2025 року Справа №200/14919/21
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши адміністративну справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма імені Чкалова»
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2021 року №00061820716
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма імені Чкалова», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2021 року №00061820716 Головного управління ДПС у Донецькій області в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма імені Чкалова» податку на додану вартість у сумі 661 542 грн та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 165 385,50 грн.
29 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що позивачем до звернення до суду з адміністративним позовом в даній справі застосовано досудовий порядок вирішення спору, а саме подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення рішення від 01.06.2021 року № 00061820716.
За наслідками розгляду даної скарги ДПС України прийнято рішення від 01.09.2021 № 19977/6/99-00-06-01-03-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржуване ППР залишено без змін.
Рішення ДПС України за наслідками розгляду скарги направлено позивачу 01.09.2021 року та отримано останнім 10.09.2021 року, що підтверджується трекінгом штрих-кодового ідентифікатора поштового відправлення 0405349814978.
Однак позивач звернувся до суду 29.10.2021 року, що підтверджується трекінгом штрих-кодового ідентифікатора поштового відправлення 8751606217425.
Ухвалою від 14 лютого 2022 року суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма імені Чкалова» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2021 року №00061820716 залишив без руху, надавши позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
27 травня 2022 року від представника позивача через електронну пошту суду надійшло клопотання про поновлення строків звернення до суду.
У зазначеному клопотанні представник позивача зазначила, що 29.04.2021 року позивач отримав Акт перевірки.
07.05.2021 року були надані заперечення на Акт перевірки, а на 20.05.2021 року було призначено розгляд заперечень разом із адвокатом позивача.
Позивачу було відмовлено у задоволенні його заперечень та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2021 року №00061820716, яке є предметом спору.
Позивачем було прийнято рішення щодо укладання договору саме з адвокатом Лук'яновою О.Г.
Однак, 04.10.2021 року адвокат захворіла ( змогла звернутись за медичною допомогою 07.10.2021 року) на пневмонію та хворіла по 22.10.2021 року, а тому позивач фізично не мав змоги підписати договір на надання адвокатських послуг з адвокатом.
Звернула увагу суду, що село Нетайлове Донецької області, місцезнаходження позивача, знаходиться на межі розмежування зони АТО (ООС), а тому позивач не мав можливості звернутись до іншого адвоката для отримання правничої допомоги.
Судова практика, щодо строку звернення до суду на яку посилався суд, виникла після прийняття оспорюваного податкового повідомлення- рішення.
Відповідно до Акту Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2022 року було встановлено, що про те, що під час відкриття листа, надісланого 27.05.2022 року на електронну адресу суду inbox@adm.dn.court.gov.ua, від представника позивача по справі № 200/14919/21, Лук'янової Оксани Григорівни виявлені такі недоліки, а саме: до клопотання на поновлення процесуального строку не додано: Копія запрошення з податкової; Копія чеку та квитанції від 26.06.2021 року про відправку скарги; Копія консультативних висновків з лікарні «Медіфаст» на 6 арк.
Тобто підстави у відповідності до яких позовна заява була залишена без руху не усунені.
Ухвалою від 30.05.2022 року суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше тридцяти днів з дня з дня скасування військового стану в Україні, шляхом надання доказів поважності причин його пропуску.
На протязі більш ніж 3 роки ані позивач, ані його представник зацікавленості у розгляді справи не виявили.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 122 КАС України закріплює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого також і іншими законами.
Відтак, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового Кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасуваня рішень про відмову в реєстрації податкових накладнихрозрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання до реєстрації з урахуванням застосування позивачем адміністративної процедури.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 ( провадження № 11-282апп24) виснувала наступний висновок:
[…]
17. Підсумовуючи вказане вище, Велика Палата вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
[…]
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України)».
Тобто позивач повинен був звернутись до суду у місячний строк після адміністративного оскарження.
Частиною 1 та 3 ст. 123 КАС України передбачено, що разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем було заявлено, але не надані документи, які підтверджують поважність пропуску строків звернення до суду.
Частинами 13-15 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи той факт, що позивач знаходиться на тимчасово окупованій території, а представник позивача адвокат Лук'янова О.Г. у м. Маріуполь, то суд вважає за можливе продовжити строк на усунення недоліків ухвали від 14.02.2022 року.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» строк на усунення недоліків викладених у ухвалі від 14.02.2022 року Донецького окружного адміністративного суду у адміністративній справі №200/14919/21 за позовом Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Чкалова» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2021 року №00061820716.
Надати позивачу строк не більше п'ятнадцяти днів з дня отримання (ознайомлення) із ухвалою про продовження процесуального строку, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко