м. Вінниця
20 серпня 2025 р. Справа № 120/8261/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву відповідача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025, адміністративний позов задоволено частково.
Представник відповідача 01.08.2025 подав заяву про роз'яснення судового рішення від 11.11.2024, у якій просить роз'яснити резолютивну частину рішення, а саме: абзац третій резолютивної частини щодо зобов'язань Головного управління НГУ, шляхом постановлення ухвали, в якій зазначити, як саме виконати вимогу: «Зобов'язати Головне управління НГУ обчислити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум» у взаємозв'язку із зазначеними у цій заяві обставинами (фактами).
Так, заявник вказує, що у наказах командувача Національної гвардії України ОСОБА_1 (протягом часу зазначеного у рішенні суду) встановлювався розмір надбавки за особливості проходження служби та премії у відсотках до посадового окладу розрахованого шляхом множення 1 762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт, у зв'язку з чим потребує роз'яснення рішення суду яким чином необхідно здійснювати перерахунок надбавки за особливості проходження служби та премії. Зокрема, чи необхідно при перерахунку грошового забезпечення зберігати розмір надбавки за особливості проходження служби та премії у раніше виплаченому грошовому розмірі; чи можливе при перерахунку грошового забезпечення застосування відсотків надбавки за особливості проходження служби та премії зазначених у попередніх наказах командувача Національної гвардії України до посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про державний бюджет на відповідний рік; чи необхідно при проведенні перерахунку грошового забезпечення зберігати співрозмірність перерахованого грошового забезпечення до розміру грошового забезпечення виплаченого за аналогічною посадою; чи необхідно при проведенні перерахунку грошового забезпечення вносити зміни до наказів, які встановлювали (визначали) розмір посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби та премії.
Визначаючись щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В контексті цього, суд вважає доцільним застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14, у якій Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду з точки раціональних критеріїв.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону встановлено, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Відтак, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Суд звертає увагу, що заявником в обґрунтування заяви про роз'яснення рішення від 11.11.2024 в цій справі не наведено суду належних обставин, які б об'єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення.
З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду встановлено, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Суд зазначає, що у резолютивній частині рішення чітко та зрозуміло вирішено, зокрема, зобов'язати Головне управління Національної гвардії України обчислити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення за 2020-2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Натомість, із поданої заяви, суд встановив, що підставою для звернення не є недолік судового рішення в форматі його незрозумілості, а визначення механізму виконання рішення суду від 11.11.2024, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
В контексті цього суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Відтак, порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду від 11.11.2024, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України для роз'яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2024, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді у відпустці.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Національної гвардії України про роз'яснення судового рішення від 11.11.2024 у справі №120/8261/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повну ухвалу складено 20.08.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна