Справа № 991/8423/25
Провадження № 1-кс/991/8503/25
про відмову у задоволенні скарги
21 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Зміст поданої скарги
19.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що заявник 04.08.2025 надіслав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) на його офіційну електронну скриньку повідомлення № 3777. Воно стосувалося вчинення головою Другого апеляційного адміністративного суду та суддею Харківського окружного адміністративного суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також ч. 2 ст. 382 КК України.
Однак, станом на 18.08.2025 за його повідомленням, зареєстрованим НАБУ 05.08.2025, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не внесено, витяг йому не надіслано.
А тому, він просить зобов'язати детектива НАБУ внести до ЄРДР відомості за його повідомленням від 04.08.2025 № 3777 та розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень.
(2) Позиції учасників провадження
Заявник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. 20.08.2025 від нього до суду надійшла заява, в якій він просив провести судове засідання без його особистої участі, на задоволенні скарги наполягає.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв'язку з неприбуттям всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні (ч. 4 ст. 107 КПК).
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Крім цього, відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ній, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі заяви не мають вноситися до ЄРДР.
Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (стаття 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.
Установлено, що ОСОБА_4 звернувся до НАБУ з повідомленням № 3777 від 04.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення суддями.
У ньому він вказав, що до Міжнародного інформаційного агентства «Демократичний контроль» надходила інформація про зловживання своїм службовим становищем головою Другого апеляційного адміністративного суду, з метою отримання неправомірної вигоди для юридичної особи - Другого апеляційного адміністративного суду, яким він керує, а саме - незаконного збереження коштів.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 стягнуто з Другого апеляційного адміністративного суду на користь однієї з суддів цього суду суддівську винагороду у розмірі 464 935,47 грн.
Голова Другого апеляційного адміністративного суду увійшов у злочинну змову з суддею Харківського окружного адміністративного суду, та обіцяючи незаконно підтримати деякі її рішення в апеляційному суді, домовився з нею, щоб та відмовила у задоволенні заяви судді про встановлення судового контролю за виконанням вищезазначеного рішення суду, поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Зараз ця справа розглядається суддею, ухвали в ЄДРСР ще не розміщено, тож варто чекати саме на ухвалу про відмову у задоволенні такої заяви.
Про таку домовленість чули деякі працівники апарату Харківського окружного адміністративного суду. Також, з розмови між суддями стало зрозуміло, що голова суду отримує неправомірну вигоду через адвокатів у різних справах. Окрім цього, є неофіційне прохання всіляко перешкоджати судді у будь-яких виплатах їй, адже її чоловік працює в НАБУ та брав участь у затримці Голови Верховного Суду.
Заявник робить висновок, що незабаром слід чекати появи ухвали про відмову у задоволенні заяви судді про встановлення судового контролю.
Не здійснюючи детального аналізу обставинам, що зазначених у повідомленні про можливе вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що у ньому не наведено конкретних, відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб).
При цьому, тяжкими наслідками за вказаною статтею вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 4 примітки до статті 364 КК України).
Об'єктивна сторона цього злочину має три обов'язкові ознаки: діяння (тобто використання влади чи службового становища, що полягає у певних діях або бездіяльності суб'єкта); наслідки (тобто певна завдана шкода); причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Із змісту поданого заявником повідомлення вбачається, що його доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, власному аналізі та баченні норм законодавства. В повідомленні не зазначено конкретних фактичних відомостей та обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄРДР. Доводи скаржника ґрунтуються на його суб'єктивній оцінці, стосуються лише припущення про якусь помсту судді та як наслідок ухвалення якогось рішення у справі не на її користь.
Також, у повідомленні не зазначено достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою).
Із повідомлення заявника незрозуміло, яке саме рішення повинно бути виконане, з урахуванням того, що наразі, за повідомленням того ж заявника у суді розглядається справа про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду про виплату суддівської винагороди. Також, є незрозумілим, хто саме повинен виконати це рішення, адже очевидно, що судді не є суб'єктами виконання рішення суду в цьому випадку.
З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя доходить висновку, що подана скарга є необґрунтованою. Отож, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1