Справа № 553/2995/24 Номер провадження 22-ц/814/1874/25Головуючий у 1-й інстанції Високих М. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
19 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенка Михайла Едуардовича ухвалене у складі головуючого судді Високих М.С. повний текст судового рішення складено - дати не вказано
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 січня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Зміст позовних вимог
У вересні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 року у розмірі 37271,09 грн. та понесених судових витрат.
Позов мотивовано тим, що 29.06.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту №645727.
Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит», яка розміщена на сайті https://sloncredit.ua/ в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно договору про надання споживчого кредиту № 645727 від 29.06.2021 відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Після укладення цього договору, товариство із використанням даних відповідача, зазначених у кредитному договорі, створює відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується відповідачу через веб-сайт. Товариство зобов'язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану споживачем, у порядку та строки визначені кредитним договором. Товариство може повідомляти Споживача про факт перерахування коштів шляхом відправки інформаційного повідомлення засобами зв'язку (на номер мобільного телефону). Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку передбаченому кредитним договором. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Порядок повернення позики надається у вигляді графіку платежів, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 645727 від 29.06.2021 та здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у договорі та/або веб-сайті поточні рахунки фінансової компанії в національній грошовій одиниці України - гривні. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору.
Таким чином, відповідач уклав договір №645727 від 29.06.2021 з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 16000 грн.
28.08.2023 згідно умов договору факторингу №2808-23, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 37271.09 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15131,35 грн, заборгованість за відсотками становить 22139,74 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Вказаний розмір заборгованості та понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс»».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 14 січня 2025 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання кредиту, наявність у ОСОБА_1 заявленого розміру заборгованості, а саме її складових, та переходу права вимоги у відповідності до погодженого сторонами договору факторингу порядку.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та не надано належної правової оцінки щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, наданих позивачем, чим порушено норми матеріального права.
28.04.2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Хворост Д.М. надала Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 січня 2025 року залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.06.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 645727 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п.п. 1.2-1.8 договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту - 1096 днів, з кінцевим терміном повернення - 29.06.2024, детальні терміни повернення визначені у графіку платежів, що є додатком, тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні - 85% річних, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 190,01% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 59822,38 грн.
Згідно з п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 16000 грн на поточний рахунок споживача НОМЕР_1 в АТ «Альфа Банк» або на інший поточний рахунок споживача та / або за реквізитами платіжної картки, дані яких надав споживач товариству в будь-який спосіб; у розмірі 4000 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 договору.
Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку, передбаченому п.2.1 договору.
Договір підписано власноручним підписом відповідача та відповідно до п. 9.2 договір набрав чинності з моменту його підписання.
Відповідач умов договору не виконав в зв'язку з чим йому було направлено досудову вимогу про сплату заборгованості в сумі 37271,09 грн ( а.с. 17).
Відповідно до договору факторингу № 2808-23 від від 28.08.2023, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача (а.с. 29-33).
Згідно Договору Факторигу № 2808-23 від 28.08.2023 реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступаються за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до п.10.13.ч.10 Договору факторингу, з моменту переходу Права вимоги від Клієнта до Фактора згідно відповідного Реєстру прав вимог, підписаного Сторонами за умовами цього Договору, Фактор набуває статусу володільця бази персональних даних Боржників, Права вимоги до яких відступаються згідно з цим Договором.
За змістом Витягу із Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023року до Фактора перейшло правовимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 року, загальна заборгованість якої становить 37271,09 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 15 131,35 грн, заборгованість за відсотками 22139,74 грн (а.с. 13).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
З змістом укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 . Договору Кредиту між сторонами договору були погоджені умови та порядок кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення, періоду кредитування, графіку та суми погашення кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Діджи ФІнанс», надало розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором Кредиту, що складає 37271,09 грн та належні та допустимі докази переходу до нього права вимоги за цим договором.
Висновок суду про ненадання позивачем доказу переходу до нього права вимоги, а саме відсутність погодженого сторонами договору факторингу реєстру боржників, як це передбачено умовами договору є помилковим, оскільки позивач надав суду витяг з зазначеного реєстру у формі Реєстру прав вимог наведеній в Додатку № 1 до договору факторингу.
Зазначене відповідає умовам цього договору та вимогам ст. 60 Закону України «Про банки та банківську таємницю» та свідчить про перехід до нього права вимоги за Договором Кредиту.
З огляду на наведені обставини та докази у справі колегія суддів вважає, що до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за Договором Кредиту та позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за цим договором у загальному розмірі 37271,09 грн.
Даних, що відповідач у добровільному порядку сплатив нараховану заборгованість за кредитним договором, матеріали справи не містять.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «Діджи Фінанс» слід задовольнити та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 в сумі 37271,09 грн.
Щодо судових витрат
Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд задовольнив позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» то відповідач повинен відшкодувати позивачу сплачений судовий збір за подання позову 2422,40 грн. та апеляційної скарги 3633,60 грн., а всього 6056 грн.
Із положень ч.ч. 1-5ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вартість виконаних робіт згідно акту про підтвердження факту надання правничої допомоги в суді першої інстанції від 27.06.2024 становить 6000,00 грн.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що буде відповідати співмірності та складності справи.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенка Михайла Едуардовича - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 січня 2025 рокускасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 645727 від 29.06.2021 у розмірі 37271,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати, а саме за подання позову 2422,40 грн. та апеляційної скарги 3633,60 грн., а всього 6056 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 серпня 2025 року.
Головуючий суддя О.О.Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль