Справа № 761/26410/25
Провадження № 1-кс/761/17612/2025
01 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 620 251 001 100 001 14 від 30.04.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Канева Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, директора ТОВ «Екостройторг», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 23.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, вчиненого за нижченаведених обставин.
Не пізніше травня 2025 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 дізнались, що суб?єкт господарювання ТОВ «Гарант» має статутний капітал, який складається у тому числі з земельних ділянок, вартістю 1 млн гривень. Також останнім стало відомо, що бенефіціарний власник ТОВ «Гарант» ОСОБА_10 , який володіє часткою статутного капіталу у розмірі 80 %, тривалий час перебуває поза межами території України.
У цей час у ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виник спільний протиправний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману.
З метою реалізації свого спільного протиправного умислу, діючи за попередньою згодою, усвідомлюючи протиправність своїх дій та необхідність вжиття заходів конспірації, розуміючи неможливість досягнути своєї злочинної мети власними силами, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 до своєї протиправної діяльності залучили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали надати державному реєстратору завідомо підроблені документи, що посвідчують її особу для здійснення реєстрації права власності на майно ОСОБА_10 .
У подальшому, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підробили нотаріальний бланк довіреності НМР № 298260, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13 , до якого внесли недостовірні відомості щодо наявності повноважень у ОСОБА_11 на представництво інтересів ОСОБА_10 у частині розпорядження належної йому частки у ТОВ «Гарант» у розмірі 80 % статутного капіталу.
Також, вказані особи, виготовили наступні документи:
-протокол №1/2025 загальних зборів засновників (власників) Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283 від 19.05.2025;
-договір купівлі-продажу майнових прав Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283 від 16.05.2025;
-акт приймання-передачі майнових прав Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283 від 16.05.2025;
-статут Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283 від 16.05.2025;
-опис структури власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283 від 16.05.2025;
-заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) форма 2.
Відповідно до вказаних документів ОСОБА_11 , нібито, діючи в інтересах ОСОБА_10 , передавав частку останнього у статутному капіталі ТОВ «Гарант» ОСОБА_12 .
Після виготовлення зазначених документів, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , діючи на виконання свого спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, а саме: часткою статутного капіталу ОСОБА_10 у ТОВ «Гарант», усвідомлюючи протиправність своїх дій, передали підроблені документи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою здійснення реєстрації права власності на майно ОСОБА_10 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 09.06.2025 приблизно о 15 годині 30 хвилин прибули до робочого місця приватного нотаріуса ОСОБА_14 , розташованого за адресою - м. Київ, проспект Берестейський 65, офіс 218, з метою укладення договору купівлі-продажу частки у розмірі 80% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» (ЄДРПОУ 30811283) між ОСОБА_11 (продавцем), який діяв на підставі довіреності від ОСОБА_10 , серія НМР номер 298260, зареєстрованої 05.02.2021 та посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (покупцем), де останній мав стати директором та власником частки у розмірі 80% статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант» ЄДРПОУ 30811283.
У подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , передали приватному нотаріусу ОСОБА_14 заздалегідь виготовлені ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підроблені документи, для зміни власника частки у статутному капіталі ООО «Гарант» у розмірі 80 %, тобто 800 тис. гривень, належної ОСОБА_10 , після чого були затримані працівниками правоохоронних органів.
Внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 мали умисел на заволодіння майном на загальну суму 800 тис. грн.
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що не виключено, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може вчинити дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його соціальний статус, наявність постійного місця мешкання, роботи, наявність двох неповнолітніх дітей, відсутність судимостей.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження ймовірності вчинення з боку підозрюваного дій, спрямованих на умисне ухилення від органу досудового розслідування або реальних намірів вдатися до таких дій приводить до висновку про низьку ймовірність існування вказаного вище ризику.
Водночас, слідчий суддя вважає, що не безпідставним є ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Покарання за ч. 4 ст. 190 КК передбачає позбавлення волі понад зазначений строк.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, міцність соціальних зв'язків у місці її постійного проживання, репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Враховуючи перелічене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язок прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, за першою вимогою.
Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця перебування та/або роботи;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків встановити по 23 серпня 2025 року включно.
Підозрюваного письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1