Справа №760/11586/23
2-а/760/280/25
21 серпня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановив:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7019973 від 19.05.2023 р. про накладення на нього, адміністративного стягнення в розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП;
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.05.2023 зазначену справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.05.2023 даний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
16.06.2023 позивач через канцелярію суду звернувся до суду із заявою про усунення недоліків, а також додав квитанцію про сплату (доплату) судового збору.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідачем була винесена оскаржувана постанова, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч ч.2 ст.122 КУпАП, у зв'язку із нібито порушення ним п. 8.7.3. е) ПДР.
Встановлені відповідачем у оскаржуваній постанові обставини, які стали підставою для висновку про порушення позивачем вимог ПДР України не відповідають дійсності. Інспектором при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.
Таким чином, враховуючи, що позивач правил дорожнього руху не порушував, враховуючи відсутність будь-яких підстав притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
12.07.2023 від представника відповідача за допомогою поштового зв'язку до канцелярії суду надійшов відзив, відповідно до якого останній просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що факт перевищення позивачем допустимої швидкості підтверджується достатніми доказами, а саме оптичним диском з відеозаписом, та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних підстав для скасування постанови, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності.
07.09.2023 від представника позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що запис з відеокамери поліцейського не може бути належним доказом вини позивача, оскільки містить лише процес складання постанови відповідачем та не відображає порушень ПДР позивачем.
Від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.222 КпАП України органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст.122 КпАП України.
Відповідно до ч.2 ст.222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Пономаренко О.О. 19 травня 2023 року відносно позивача було складено постанову серії ЕАС №7019973 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за те, що 19 травня 2023 року о 21.15 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Yamaxa Gear, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Констянтинівська, 8, у м. Києві проїхав перехрестя на забороений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 (е) ПДР України.
Відповідно до п.8.7.3 Правил дорожнього руху України сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З дослідженого судом відеозапису з відеореєстратора, розміщеного в автомобілі патрульної поліції, вбачається, що Yamaxa Gear, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , дійсно здійснив рух на заборонний червоний сигнал світлофора, після чого був зупинений працівниками патрульної поліції.
Відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, який міститься на компакт-диску наданому відповідачем, підтверджує, що ОСОБА_1 було продемонстровано докази вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому посилання позивача на те, що інспектором на було доведено його вини, виглядають безпідставними та недоречними.
Висновок інспектора патрульної поліції про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України є цілком обгрунтованим, і підстав для скасування постанови від 19 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не вбачає.
Враховуючи те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 257, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Г.О. Козленко