печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19502/24-ц
пр. № 2-2748/25
19 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про повернення зайво сплаченого страхового відшкодування,,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача кошти у розмірі 87 124, 91 грн. як такі, що підлягають поверненню як зайво сплачене страхове відшкодування та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 квітня 2021 року між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_2 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203504805, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу «Land Rover», державний номерний знак № НОМЕР_1 . 08 листопада 2021 року в Київській області, Вишгородського району. с. Лебедівка, із забезпеченим транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода. На підставі заяви відповідача від 02 грудня 2021 року ПрАТ «СК «УСГ» сплатило страхове відшкодування у розмірі 30 000,00 грн. та 57 124, 91 грн., загальна сума страхового відшкодування склала 87 124, 91 грн.
Однак, 19 березня 2022 року на банківські реквізити відповідача від ПрАТ «СК «УСГ» були помилково перераховані ще 30 000,00 грн. та 57 124,91 грн. страхового відшкодування за вищезазначеним випадком.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію та досудове попередження про добровільне повернення суми помилкового виплаченого страхового відшкодування, проте відповідач залишив прохання без задоволення.
У зв'язку із вищенаведеним, позивач змушений звернутися до суду із позовом в порядку ст. 1212 ЦК України про повернення зайво сплаченого страхового відшкодування.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_3 № ФОП-000002 від 08 жовтня 2022 року, вартість відновлювального ремонту склала 277 692,00 грн. Таким чином, відповідачу лише частково сплачене страхове відшкодування, з огляду на що кошти у сумі 174 249, 82 грн. є коштами страхового відшкодування, що отримані відповідачем як потерпілою у результаті ДТП, що мала місце 08 листопада 2021 року з вини ОСОБА_2 на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203504805 та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу № 97-0197-21-00126. Тому на думку представника відповідача, позивачем не надано доказів того, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом належного відповідачу автомобіля складають 87 124, 91 грн., не доведено, що кошти у сумі 87 124, 91 грн. є надмірно сплаченим страховим відшкодуванням та кошти є такими, що отримані без достатньої правової підстави, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
ІІ. Процесуальні дії.
30 квітня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 06 травня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
На виконання положень частини шостої статті 187 ЦПК України, 07 травня 2025 року на судові запити надано відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
08 травня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін у судове засідання.
11 липня 2024 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву.
05 грудня 2024 року ухвалою судді залучено третьою особою ОСОБА_2
03 червня 2025 року ухвалою судді залишено без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про призначення авто товарознавчої експертизи у цивільній справі.
18 серпня 2025 року від представника позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому вона просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримувала в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві.
Суд, вислухавши думку представника відповідача, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
08 квітня 2021 року між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_2 був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203504805, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу «Land Rover», державний номерний знак № НОМЕР_1 /а.с. 4/.
08 листопада 2021 року в Київській області в с. Лебедівка Вишгородського р-ну мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ленд Ровер», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на автомобіль «Ягуар», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , в результаті чого належний їй автомобіль отримав суттєві механічні пошкодження.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 30 листопада 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203504805, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн., франшиза - 0, та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу № 97-0197-21-00126, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 1 000 000,00 грн. /а.с.4/.
02 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявкою про страховий випадок по ОСЦПВ /а.с. 5-8/.
Відповідно до страхового акту № ДКЦВ -24418, складеного ПАТ «СК «Українська страхова група», розмір страхового відшкодування склав 30 000, 00 грн. /а.с. 9/.
Відповідно до страхового акту № ДЦВ -11, складеного ПАТ «СК «Українська страхова група», розмір страхового відшкодування склав 57 124, 91 грн. /а.с. 11/.
На підставі заяви від 02 грудня 2021 року, та даних страхових актів, ПрАТ «СК «УСГ» сплатило страхове відшкодування у розмірі 30 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 25102 від 17 березня 2022 року та 57 124, 91 грн., про що свідчить платіжне доручення № 25110 від 17 березня 2022 року /а.с. 17/.
19 березня 2022 року ПрАТ «СК «УСГ» знову перераховані були кошти в розмірі 30 000,00 грн. та 57 124, 91 грн., про що свідчать платіжні доручення № 25102 від 19 березня 2022 року та № 25110 від 19 березня 2022 року /а.с. 18/.
21 листопада 2022 року на адресу відповідача була направлена претензія № 46983 /а.с. 19-20/.
22 лютого 2024 року відповідачу було направлено досудове попередження від позивача про безпідставно отримане страхове відшкодування в розмірі 87 124,91 грн. /а.с. 23-24/.
27 березня 2024 року відповідач направила на адресу позивача відповідь на досудове попередження на безпідставно отримане страхове відшкодування в розмірі 87 124, 91 грн., посилаючись на те, що відповідачу лише частково сплачене страхове відшкодування, з огляду на що кошти у сумі 174 249, 82 грн. є коштами страхового відшкодування, що отримані відповідачем як потерпілою у результаті ДТП, що мала місце 08 листопада 2021 року з вини ОСОБА_2 /а.с. 26-27/.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування».
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).
Згідно із статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно із ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вбачається, з полісу № ЕР-203504805 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страхувальником є ОСОБА_2 та забезпечений транспортний засіб Land Rover Range Rover Sport, д.н.з. НОМЕР_1 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000, 00 грн., розмір франшизи - 0 грн.
Судом встановлено, що 17 березня 2022 року позивачем було здійснено перерахунок страхового відшкодування на загальну суму 87 124, 91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25102, № 25110 від 17 березня 2022 року, здійснених на підставі страхових актів № ДКЦВ - 24418 від 16 березня 2022 року, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 30 000, 00 грн. та № ДЦВ -11 від 16 березня 2022 року, відповідно до якого розмір страхового відшкодування склав 57 124,91 грн.
19 березня 2022 року позивачем повторно перераховано на рахунок позивача суму страхового відшкодування у розмірі 30 000, 00 грн. та 57 124, 91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 25102 від 19 березня 2022 року та № 25110 від 19 березня 2022 року без відповідної на те підстави.
На підтвердження своїх доводів, відповідачем надано звіт № 17149 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 17 лютого 2022 рок, відповідно до якого вартість (розмір_ збитків, запоіядних пошкодженням транспортного засобу «Ягуар», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження становить 221 021, 89 грн., що в свою чергу значно перевищує встановлену полісом страхову суму на одного потерпілого та не може в повному обсязі бути стягнуто з позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що кошти, які були перераховані відповідачу 19 березня 2022 року у розмірі 87 124, 91 грн. помилково та набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки страховий поліс чітко обмежує максимальну суму відшкодування, а надана позивачем документація підтверджує, що додаткові кошти не передбачені договором страхування чи іншими зобов'язаннями. Оскільки, фактичні збитки відповідача значно перевищують страхову суму, останній має право стягнути різницю з винуватця ДТП, у порядку передбаченому законодавством, що не звільняє його від обов'язку повернути безпідставно набуті кошти страховику.
ІV. Розподіл судових витрат.
Згідно з статтею 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, у тому числі судовий збір сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду, у разі задоволення позову і пропорційно до задоволеної частини, а саме 3028,00 грн.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 22.1Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-16, 22, 526, 610, 993, 1166, 1187, 1191, 1194, 1196, 1212, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-16, 28-32, 38-44, 57-63, 66, 79, 80, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 280-282, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про повернення зайво сплаченого страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, адреса місцезнаходження: вул. Івана Федорова, 32-А, м. Київ) зайво сплачене страхове відшкодування у розмірі 87 124 (вісімдесят сім тисяч сто двадцять чотири) грн. 91 коп. та судовий збір 3 028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова