печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33682/25-к
пр. 1-кс-29085/25
28 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 12024100000001446 від 20.12.2024 року, -
21.07.2025 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 12024100000001446 від 20.12.2024 року.
Просить скасувати арешт та повернути для зберігання власнику ОСОБА_4 автомобіль MERCEDES-BENZ E270», н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що на даний час всі заплановані слідчі дії та експертизи з даним автомобілем проведені, атомобіль перебуває на штраф майданчику без накриття, що може призвести до його псування. Також зазначає, що потерпіла немає жодних претензій до ОСОБА_5 .
Адвокат ОСОБА_3 подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, клопотання про скасування арешту майна підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у ньому підстави.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність учасників судового провадження на підставі ст. 26 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У відповідності з п. 10 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку з вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено підсудність стосовно даної категорії справ. В зв'язку з чим, при визначенні територіальної підсудності цієї категорії проваджень необхідно керуватись ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК України, а саме у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Як передбачено ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 132 КПК України кримінальні провадження розглядаються місцевим судом, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
За змістом ч.1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
Здійснивши системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя зазначає, що клопотання про скасування запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження (зокрема, арешту майна), повинно подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 28 січня 2020 року по справі №591/3603/19.
В даному провадженні адвокат просить скасувати арешт, на підтвердження накладення якого, долучає відповідь старшого слідчого Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , з чого можна зробити висновок, що органом, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001446 від 20.12.2024 рокує Головне управління Національної поліції у місті Києва, що знаходиться поза межами юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
З огляду на зазначене вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання повернути, оскільки клопотання подане з порушенням територіальної підсудності.
на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 7, 9, 32, 132, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - повернути.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7