Номер провадження 3/754/3333/25
Справа №754/12766/25
Іменем України
21 серпня 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 154 КУпАП,-
07.08.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУНП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2025 року серії ВАД №631636, 10 липня 2025 року о 14 годині 00 хвилин в місті Києві по пр. Червоної Калини, 1Б, на 9-му поверсі, громадянка ОСОБА_1 допустила неналежне утримання потенційно небезпечної породи собаки, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю громадянки ОСОБА_2 та її собаки, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до п.п. 3.4 та 5.5 Правил утримання собак та котів в м. Києві, затверджених Рішенням Київської міської ради №1079/3912 від 25.10.2007 року, при утриманні собак і котів їх власникам необхідно: запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна; забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм та громадського порядку; упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання. Якщо власником собаки чи кота є юридична особа, в обов'язковому порядку повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину. Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до нашийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.
В судовому засідання ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення визнала частково та просила суворо не карати. Зазначила, що 10 липня 2025 року в квартиру, де вона проживає, почав стукати якийсь чоловік, собака в цей момент була в квартирі. ОСОБА_3 , вийшовши з квартири, щоб впустити чоловіка, вхідні двері своєї квартири прикрила й думала, що двері до кімнати були зачинені і собака не зможе вийти. В цей час сусідка відкрила свої вхідні двері, з яких вибігла в тамбур її собака. Почувши, що за дверима є сусідський пес, собака ОСОБА_3 також вибігла до тамбуру. В подальшому собаки почали битись, а господарі намагались їх розняти. Під час бійки собак їх господарі зазнали ушкоджень саме через те, що намагались розборонити собак. Крім того ОСОБА_3 зазначила, що матеріали справи містять документи стосовно її собаки, зокрема, медичні довідки, характеристики та документи про виїзд за кордон на собаку на ім'я «Хан», з яких вбачається, що собака вакцинована, позитивно характеризується, не агресивна, неодноразово виїжджала за кордон, ніколи жодних подібних інцидентів не було, агресії не проявляла. Вважає, що у тому, що сталось, є й вина сусідки.
Суд, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов таких висновків.
Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, та тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Диспозицією частини 1 статті 154 КУпАП визначено дії, за які особу може бути притягнуто до відповідальності, а саме: за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Статтею 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», сфера дії якого поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, встановлені основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження, а саме поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах, як утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено обов'язки особи, яка супроводжує тварину, зокрема забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164 затверджено Перелік небезпечних порід собак, де визначено, як небезпечних - собак породи Тер'єр американський стафордширський.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , яка частково визнала свою провину, приходжу до висновку, що в діях останньої наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №631636 від 29 липня 2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.07.2025 року; довідкою №5356 від 10.07.2025 року, виданою Деснянським районним травматологічним пунктом з якої слідує, що у громадянки ОСОБА_2 діагностовано: укушені рвані рани 1-го пальця лівої кисті з пошкодженням сухожилків та судин, укушені рани 3-го та 4-го пальця правої кисті; рапортом оперуповноваженого ВКП Деснянського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта Гончаренка В. від 10.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_2 від 10.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_3 від 10.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_4 від 10.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_5 від 10.07.2025 року; протоколом огляду від 10.07.2025 року.
Статтею 12 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено особливості права власності та інших речових прав на тварин, зокрема передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Таким чином, ОСОБА_3 , як власник собаки, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов'язана була не допустити її самовигулу, стежити за тим, щоб вона не спричинила шкоди здоров'ю та майну інших осіб.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Слід зазначити, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, є одним із найнебезпечніших правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, оскільки заподіює шкоду здоров'ю людей або їх майну, а наслідком правопорушення, яке є предметом розгляду, є заподіяння шкоди здоров'ю людини, а також іншої тварини.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 допустила порушення правил утримання домашніх тварин, не забезпечила утримання собаки на ізольованій території, допустила її самовільний вигул без супроводу та нагляду господаря, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини та іншої тварини, а тому в її діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, вважаю, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації тварини.
Суд зазначає, що в даному випадку конфіскація тварини не застосовується з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.
До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.
Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.
Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише, що собака є небезпечної породи, що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення без конфіскації тварини.
Керуючись 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 291, 154 КУпАП, суддя
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 154 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень 00 коп. без конфіскації тварини.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081100, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA128999980313080106000026004.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Банах О.Л.