ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13462/25
провадження № 2-др/753/182/25
"21" серпня 2025 р. Суддя Дарницького районного суду міста Києва Заставенко М.О., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Наталії Олександрівни про стягнення судових витрат,
14.08.2025 до суду електронними засобами зв'язку через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Н.О. надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому вона просить стягнути з Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою суду від 22.07.2025 скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Микитчик Ірини Володимирівни задоволено частково. Скаржник поніс вказані судові витрати, які просить стягнути з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). Вказані судові витрати підтверджуються договором про надання правничої допомоги, актом від 13.08.2025.
У відповідності до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалю суду від 22.07.2025 скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Микитчик І.В., заінтересована особа - ОСОБА_2. , задоволено частково, визнано дії старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Микитчик І.В., що полягають у винесенні повідомлення від 16.05.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання неправомірними, скасовано повідомлення від 16.05.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Микитчик І.В., зобов'язано Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа № 753/9726/20, виданого 19.01.2024 Дарницьким районним судом м. Києва, в іншій частині скарги відмовлено.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
У скарзі представник скаржника зазначала, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складає 20 000 грн.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23).
Ані у скарзі, ані у клопотанні про стягнення судових витрат стороною заявника належних обґрунтувань наявності поважних причин, які перешкоджали поданню доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення судового рішення не наведено, враховуючи, що надані до клопотання копія договору про надання правової допомоги, копія додаткової угоди № 4 датуються до ухвалення рішення у справи.
За наведених обставин, у зв'язку із необґрунтованістю поважності причин неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, разом зі скаргою або до ухвалення рішення у справі, підстави для задоволення клопотання Осадчої Н.О. в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат відсутні, у задоволені клопотання слід відмовити.
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Наталії Олександрівни про стягнення судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст ухвали складено та підписано 21.08.2025.