ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15875/25
провадження № 2/753/10652/25
"20" липня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у заяві ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт,-
25.07.2025 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Яців Олега Романовича звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із заявою про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 28.07.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу було передано судді 29.07.2025.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ст.19 ЦПК України загальні суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження ( ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законом ( ст. 5 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 заявляє вимоги, які повинні розглядатися в позовному провадженні, разом з тим, останній звертається до суду не з позовом, а із заявою.
У позовному провадженні сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик пред'явлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Таким чином, позивачу слід визначитись із суб'єктним складом учасників спору.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Як вбачається з поданої заяви, представником заявника не надано відомостей відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відтак, представнику заявника необхідно надати відомості щодо себе, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі); та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 , слід залишити без руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, ураховуючи вищенаведене, заявнику на усунення недоліків слід подати позовну заяву у новій редакції, форма та зміст якої повинні відповідати вимогам статті 175, 177 ЦПК України, визначитися із суб'єктим складом сторін. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії, відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, Перша київська державна нотаріальна контора, Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві про зняття арешту з майна, скасування запису про арешт- залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Мицик Ю.С.