Справа № 752/17912/25
Провадження №: 3/752/6439/25
21 серпня 2025 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
20 липня 2025 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, чим порушила ч. 2 ст. 150 СК України, які виразились в тому, що мати перебуває в п'яному стані перед малолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не займається її вихованням та матеріальним забезпеченням доньки, не піклується про її духовний і моральний розвиток, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнала та щиро розкаялася, обіцяла що в майбутньому такого не повториться.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положення ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухиленням від виконання батьківських обов'язків, в розумінні ч. 1 ст. 184 КУпАП, вважається невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, які стосуються: 1) забезпечення належних умов життя; 2) навчання дітей; 3) виховання дітей.
В той же час, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Таким чином, саме сім'я є одним із чинників, що формують характер і забезпечують моральний розвиток дитини, визначають її життєві цінності.
Отже, з огляду на те, що вказані вище акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то їх порушення батьками тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 184 КУпАП.
З огляду на зазначене, винуватість ОСОБА_1 у зазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 20 липня 2025 року серії ВАД №633143;
- рапортом щодо отриманої заяви про адміністративне правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;
- іншими матеріалами адміністративної справи у своїй сукупності.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушниці за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, обставини, що пом'якшує відповідальність, зокрема, щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді попередження, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 184, 221, 284, 287, 294, 303, 307,308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко