Справа № 569/16813/25
1-кс/569/6299/25
19 серпня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської а службової діяльності слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської а службової діяльності слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 , згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг № 437730122 від 31.07.2025, власником квартири являється ОСОБА_5 , заборонити ОСОБА_5 та іншим особам розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим відділом Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному за №12025181010001608 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону на час вчинення кримінального правопорушення).
З матеріалів клопотання вбачається, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 , з приводу заволодіння у 2020 році об?єктом нерухомого майна співвласником якого вона являється, а саме квартири АДРЕСА_3 , що завдало значної шкоди потерпілому.
Так, ОСОБА_6 є співвласником об?єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до умов біржової угоди купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованої на товарній біржі «Фенікс К» 13 червня 2001 року за № 45н-2001 зазначена квартира була придбана на ім?я ОСОБА_7 . В подальшому рішенням Рівненського міського суду від 27 січня 2009 року вищезазначену квартиру визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Однак, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 15 квітня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 24 грудня 2009 року, скасовано рішення Рівненського міського суду від 27.01.2009 в частині визнання права власності ОСОБА_10 . Відтак, зважаючи на наведене, вищезазначена квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11 лютого 2020 року державним реєстратором Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_11 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Підставою виникнення права власності на об?єкт нерухомого майна слугувала біржова угода купівлі-продажу нерухомості, зареєстрована 13 червня 2001 року за № 45н-2001 на товарній біржі «Фенікс К».
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції Закону на час вчинення кримінального правопорушення), шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому.
Речі, які підлягають арешту: квартира АДРЕСА_1 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг № 437730122 від 31.07.2025, власником квартири являється ОСОБА_5 .
Слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської а службової діяльності слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, а відповідно до ч.7 ст.170 КПК України, арешт майна може передбачати заборону користуватись та розпоряджатись арештованим майном. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном застосовуються у випадках, коли їх незастосування може привести до зникнення, втрати, пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Як убачається із п.7 ч. 2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
З урахуванням доведеності слідчим правової підстави для арешту майна, наявності ризиків щодо відчуження майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності, завданням у даному кримінального провадженні щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення клопотання про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, квартиру АДРЕСА_1 , згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг № 437730122 від 31.07.2025, власником квартири являється ОСОБА_5 , заборонити ОСОБА_5 та іншим особам розпоряджатися та відчужувати вказане майно будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_12