Справа № 750/7340/25 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О.
Провадження № 33/4823/673/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
21 серпня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд
у складі: головуючого-судді Салая Г.А.,
за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим зазначено, що 22.05.2025 року, об 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 у м. Чернігові по пр. Миру, 268, керував транспортним засобом «Мерседес Бенц», ML270CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про незаконність та необґрунтованість постанови суду, розгляд справи у його відсутність, попри те, що він не був повідомлений про судове засідання належним чином; поза увагою суду залишилось те, що зупинка відбулася незаконно; підозри поліцейських про перебування у стані наркотичного сп'яніння безпідставні, попереднього огляду його не проводилося, ніяких спецінструментів не використовувалося; після оголошення підозри йому не були роз'яснені права, не забезпечено право на захист; здійснено обшук його та автомобіля і запропоновано проїхати до лікарні. Зазначає, що вважав дії поліцейських незаконними, тому просив їх детально роз'яснити причину зупинки, був згоден проїхати на експертизу, на що вони не відреагували, склали протокол, який не дали на підпис та шляхом погроз примусили сісти в їх авто та повезли до ТЦК, підтвердженням чого є пройдена ним ВЛК у цей день. Просить прийняти до уваги, що право керування транспортним засобом для нього важливе, врахувати, що допомагає ЗСУ ремонтом авто, перевозить запчастини та буксирує автомобілі, які не на ходу, має ряд подяк, трьох неповнолітніх дітей, матір, яка проживає у селі та потребує його підтримки.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши апелянта, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338209 від 22.05.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, від отримання копії протоколу відмовився, що зафіксовано у протоколі та на відео із нагрудних камер поліцейських (а.с. 5,6).
Згідно з даними, наявного у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло (а.с. 7).
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що на відеореєстратор поліцейського автомобіля зафіксовано рух автомобіля та зупинку на вимогу поліцейських. Підставою для зупинки роз'яснено те, що водій не пристебнутий ременем безпеки та наявність тріщини на лобовому склі авто. Після перевірки документів, у поліцейського виникла підозра про наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, який спитав: «до наркотиків як відноситеся?», водій відповів «позитивно». Після цього поліцейський спитав чи протягом місяця вживав, на що отримав негативну відповідь. Поліцейським повідомлено ознаки наркотичного сп'яніння, які він убачав у водія та запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога. Водій погоджується їхати до лікаря, але вважає, що для цього вони мають оформити протокол затримання, на що поліцейськими роз'яснено, що такий протокол не оформляється, водій добровільно їде на огляд. Однак у подальшому водій неодноразово повторює на запитання поліцейського, що після складення протоколу затримання поїде «куди завгодно». Водієві повідомлено, що такі його дії будуть розцінені як відмову і повідомлено, що йому видадуть направлення. В подальшому водієві роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол за відмову по п. 2.5 ПДР. Після цього, на відео зафіксовано, що перевіркою бази даних з'ясовано, що водій перебуває у розшуку ТЦК, оформлено протокол затримання та доставлено його до ТЦК. Момент оголошення складеного протоколу, оголошення прав та відмову водія від підписання протоколу зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Такі обставини не спростовуються доводами апеляційної скарги, зокрема підстави зупинки транспортного засобу роз'яснені, ознаки сп'яніння повідомлені, вимога про проходження огляду озвучена, відмова водія зафіксована. Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставиться у вину ОСОБА_1 дослідженими доказами доведена.
Твердження апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду не узгоджується з його відмовою, яка безпідставно мотивована необхідністю складення протоколу затримання, оскільки така вимога є суб'єктивним розумінням та тлумаченням норм закону водієм. При цьому поліцейськими було роз'яснено, що для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не передбачено складання такого протоколу. Подальші дії поліцейських, зокрема, складення протоколу затримання та доставка водія до ТЦК виходять за межі предмету судової справи у рамках ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому посилання ОСОБА_1 на таке, не сприймаються.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис відображає послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому посилання апелянта на розгляд справи у його відсутність, не повідомленого належним чином, слушні, разом з тим, апеляційним судом ураховується, що таке право відновлено у суді апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення накладене судом із додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 08 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай