іменем України
20 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/584/25
Головуючий у першій інстанції - Сороколіт Є. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1175/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Мамонової О.Є.,
суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Бахмацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2025 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,-
Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29.04.2025 заяву ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено без розгляду
Роз'яснено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, має право подати позов до суду на загальних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну та необґрунтовану, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд уважав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, постановлену з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оголошення померлим батька заявниці ОСОБА_2 необхідно їй для оформлення спадщини у нотаріуса. Заінтересовані особи у цій справі не можуть бути спадкоємцями ОСОБА_2 , а отже спір про право відсутній.
Заявниця посилається на те, що суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі №607/159/23, від 31.05.2023 у справі №177/11/20, від 26.04.2023 у справі №337/3725/22, від 29.03.2023 у справі №753/8033/22.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Зазначає, що у разі задоволення заяви у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим, такий факт безпосередньо вплине на права та обов'язки Міністерства оборони України як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги.
Указує, що станом на дату зникнення безвісти ОСОБА_2 (16.06.2024) територія, на якій останній зник безвісти (населений пункт Роздолівка Донецької області), була територією, на якій велись активні бойові дії і станом на дату надання відповідних пояснень, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, вказана територія перебуває не на окупованій території, але там проводяться активні бойові дії, у зв'язку з чим відповідні пошукові заходи не завершені.
Наголошує, що відповідно з усталеною судовою практикою, інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 по справі №468/1025/23.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 62 ст. 294 ЦПК України, виходив з того, що між учасниками справи вбачається наявність спору про право.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).
21.12.2018 ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (повторне) серії НОМЕР_2 , змінивши прізвище після державної реєстрації шлюбу на « ОСОБА_6 » (а.с.5 зворот).
Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 17.11.2023 №140 солдата ОСОБА_2 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 16.11.2023 №6-РС на посаду стрільця помічника гранатометника і відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти, вважати таким, що з 17.11.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2820 грн на місяць, шпк «солдат» (а.с. 7 зворот).
19.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ОСОБА_7 надіслано сповіщення сім'ї №1594, в якому її сповіщено про те, що її чоловік - солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи бойові завдання з оборони України в районі населеного пункту Роздолівка Донецької області 16.06.2024 зник безвісти (а.с. 7).
20.06.2024 ОСОБА_7 звернулася до слідчого відділення ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління ГУ НП в Чернігівській області із заявою про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат третьої роти, НОМЕР_4 окремого піхотного батальйону, НОМЕР_5 бригади в/ч НОМЕР_3 , зник безвісти 16.06.2024, виконуючи бойові завдання в районі населеного пункту Роздолівка Донецької області. За вказаною заявою в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження №120224270390000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 6 зворот).
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 04.07.2024 №193 службове розслідування уважати завершеним. Уважати факт безвісної відсутності стрільця - помічника гранатометника 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 , таким, що стався чи під час виконання обов'язків військового служби, під час безпосередньої участі у бойових діях внаслідок бойового ураження або дій противника та пов'язане із захистом Батьківщини. Безвісна відсутність не пов'язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження (а.с. 8).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми. Крім того, в окремому провадженні специфічне коло суб'єктів цивільного процесу - заявник і заінтересована особа (частина третя статті 42 ЦПК України). Заявник - це особа, яка порушує справу окремого провадження. Заінтересовані особи за змістом статті 4 ЦПК України, є особи, які беруть участь у справі, і які мають юридичну зацікавленість. Це коло осіб визначається взаємовідношеннями із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (абзац перший частини четвертої статті 294 цього Кодексу).
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).
Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
За змістом ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що між заявницею та заінтересованою особою - Міністерством оборони України вбачається наявність спору про право. Проте апеляційний суд не може погодитися з даним висновком районного суду з огляду на наступне.
Заявниця, скеровуючи заяву до суду, зазначала, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно їй для здійснення державної реєстрації смерті батька в органах ДРАЦС та оформлення спадщини у нотаріуса. В якості заінтересованих осіб зазначила Бахмацький відділ ДРАЦС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Міністерство оборони України.
Колегія суддів зазначає, що необхідність залучення у справах зазначеної категорії Міністерства оборони України зумовлена тим, що визнання у судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення.
Зазначене випливає із положень статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», якою передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За змістом статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 , як донька ОСОБА_2 , в силу вищезазначених приписів закону у разі оголошення останнього померлим, має право на призначення та отримання грошових виплат. Таким чином, оголошення фізичної особи померлою у даному випадку не пов'язується із наступним вирішенням спору про право між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України. Заявниця відповідно до положень ст. 306 ЦПК України указала мету, для якої слід оголосити її батька померлим, що автоматично спір між нею та Міністерством оборони України не породжує. ОСОБА_1 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення батька померлим. Заінтересована особа не наводить аргументів на підтвердження того, між ким існує спір про право, тоді як для залишення заяви без розгляду існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним. Не зазначає, що заявниця не має права на отримання допомоги або не підтвердила родинні відносини з ОСОБА_2 , або останнього визнано безвісті відсутнім військовослужбовцем не під час виконання обов'язків військової служби, тощо.
У постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №686/11198/22 суд дійшов висновку про те, що Міністерство оборони України має бути залучено до участі у розгляді даної категорії справ як заінтересована особа.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спору між заявницею та заінтересованою особою - Міністерством оборони України та передчасно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на те, що при розгляді справи, суду першої інстанції необхідно встановити коло заінтересованих осіб.
Так, як вже було зазначено вище, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (абзац перший частини четвертої статті 294 цього Кодексу).
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №183/4366/24.
Матеріали справи містять копію сповіщення сім'ї від 19.06.2024 №1594 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке надіслано дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_7 . Також у витязі з ЄРДР зазначено, що кримінальне провадження відкрито за заявою ОСОБА_7 , яка є дружиною ОСОБА_2 . Проте ОСОБА_7 до участі у справі залучена не була.
Таким чином, при розгляді справи районному суду необхідно встановити коло осіб, на права та обов'язки яких може вплинути оголошення ОСОБА_2 померлим та залучити їх до участі у справі як заінтересованих осіб.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29.04.2025 - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 серпня 2025 року.
Головуюча: О.Є. Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
О.І. Онищенко