Номер провадження: 33/813/1603/25
Номер справи місцевого суду: 523/11364/25
Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д. А.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
18.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бережного Олександра Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бережного Олександра Володимировича
на постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 07 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Пересипського районного суду м. Одеси від 07 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник - адвокат Бережний Олександр Володимирович, просить постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 07 липня 2025 року скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутність складу адміністративного правопорушення, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції та неповне встановлення всіх обставин справи.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Захисник посилається на наявні неточності в складеному відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, а саме щодо часу здійснення керування транспортним засобом та місця вчинення правопорушення, оскільки спілкування останнього з працівниками поліції відбувалося біля будинку № 128А по проспекту Князя Володимира Великого напроти пакувального майданчика, який має № 159, що не відповідає відомостям наведеним в протоколі.
Окрім наведеного також стверджує про незаконність зупинки та неповідомлення йому щодо причини такої вимоги поліцейського у відповідності до положень ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та взагалі відсутність фіксації факту керування особою вказаним в протоколі транспортним засобом.
В судовому засіданні 18 серпня 2025 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, оскаржувану постанову суду першої інстанції просив скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності до судового засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення та доказана в повному обсязі зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому наведені обставини порушення ОСОБА_2 приписів п.2.9а «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; довідкою приладу «Драгер», відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та показники приладу складають 1,94 проміле; довідками щодо особи правопорушника; направленням на огляд на стан сп'яніння; та записом з бодікамер ПВР.
Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 345678 ОСОБА_1 30 травня 2025 року в м. Одеса по проспекту Князя Володимира Великого, 151/1 керував транспортним засобом - електросамокатом «Tesla 2000», в стані алкогольного сп'яніння згідно результатів приладу «Драгер» показники, якого склали 1,94, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що останній був зупинений працівниками поліції в м. Одесі в комендантську годину, а саме: близько 00 год 45 хв, що в свою чергу підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом з боді камер працівників поліції 473674, з якого також вбачається неодноразове повідомлення особі щодо підстав зупинки дослівно «не зупинився на вимогу, рухався в комендантську годину» (00 год 24 хв, 00 год 25 хв). Факт перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на вулиці в комендантську годину останнім не заперечується.
При цьому сам факт керування вказаним в протоколі електросамокатом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності протягом всього періоду спілкування з працівниками поліції не заперечувався, натомість неодноразово підтверджувався останнім, що вбачається з долученого до протоколу відеозапису подій 473674, згідно якого ОСОБА_1 повідомив поліцейських, що, провівши товариша, вирішив повертатися на самокаті, надалі на 00 год 49 хв відео дослівно вказав «їхав на самокаті, зупинила поліція». Будь-яких заперечень чи пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті подій, що відбувалися в день складення протоколу, в тому числі й щодо керування електросамокатом та підстав здійснення зупинки працівниками поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення в якості додатків долучено не було. З огляду на викладене, підтверджується факт керування вказаним в протоколі електросамокатом 30 травня 2025 року в комендантську годинку, доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до п.п. 2, 4 п. 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року, із змінами та доповненнями, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:
- перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
- тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Тобто, зважаючи на зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення підстави зупинки електросамоката під керуванням ОСОБА_1 та підтвердження наявності відповідних підстав, в тому числі й їх повідомлення останньому, долученими відеозаписами з боді камер працівників поліції, доводи апеляційної скарги в даній частині також відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
Положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділ 1 Інструкції № 1452).
Відповідно до п. 4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про здійснення працівниками поліції відео фіксації подій, що відбувалися в день складення протоколу відносно ОСОБА_1 , та їх долучення в якості додатків, а саме: технічного засобу відеозапису 471003, 473674.
Факт перебування особи відносно якого складено протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП в стані алкогольного сипіння останнім в апеляційній скарзі не спростовується та підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою з приладу «Драгер», із зазначенням результаті огляду - 1,94 проміле, а також долученим до матеріалів справи актом огляду на стан сп'яніння, в якому також містяться відомості щодо результатів огляду та підпис ОСОБА_1 , в графі «з результатами згоден».
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності посвідчення водія, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано вказану Конвенцію.
Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП. Таким чином, перегляд рішень у справах про адміністративні правопорушення може бути здійснено за аналогією закону відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Як зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, провадження № 51-944кмо23, «особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення». Таким чином, перешкоди для застосування санкції у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами відсутні.
Посилання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в апеляційній скарзі на невідповідність вказаних в протоколі відомостей щодо часу керування транспортним засобом (00 год 45 хв згідно протоколу та 00 год 23 хв згідно відеозапису) та місця здійснення керування (№ буд. 151/1 згідно протоколу та № буд. 159 згідно пояснень захисника), зважаючи на вище встановлені апеляційним судом обставини справи, не свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на підтвердження наявними матеріалами справи факту здійснення особою керування вказаним в протоколі транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно посилань захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на наявність в оскаржуваній постанові відповідної описки, а саме зазначення прізвища « ОСОБА_3 », апеляційний суд вважає за необхідне зауважити щодо наявності в особи, яка притягується до адміністративної відповідальності права на звернення до суду із заявою про вправлення допущених описок.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги, оскільки зібраними по справі доказами в повній мірі підтверджена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова Пересипського районного суду м. Одеси - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бережного Олександра Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 07 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова