“19» серпня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України,
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2025 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років 2 місяців.
Короткий зміст клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження вироку Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2025 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.
Апелянт, не наводячи доводів щодо причини пропуску строку на апеляційне оскарження, просить його поновити.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, яка встановлює порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
З огляду на зазначені вимоги закону, під час розгляду клопотання обвинуваченого про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2025 року, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість цього клопотання, з огляду на наступне.
Як вбачається з розписки, наявної у матеріалах справи, копію оскаржуваного вироку обвинувачений ОСОБА_6 отримав у день його ухвалення, тобто 07.07.2025 (а. с. 116). Зазначену обставину обвинувачений не заперечував під час розгляду клопотання.
За таких обставин, строк на апеляційне оскарження вироку сплив 06.08.2025.
Разом з тим, як вбачається з поданої апеляційної скарги (у якій міститься виправлення у даті з 07.08.2025 на 08.08.2025), вона подана 08.08.2025 через адміністрацію Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що сам здійснив виправлення у даті апеляційної скарги та фактично подав її 08.08.2025, тобто через два дні після спливу строку на апеляційне оскарження. Пояснив, що апеляційну скаргу фактично написав 07.08.2025, але оскільки здав її наступного дня 08.08.2025, то здійснив виправлення у даті її написання. Пояснити причину пропуску строку на апеляційне оскарження вироку, який сплив 06.08.2025, не зміг.
Отже, обвинувачений ОСОБА_6 ані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, ані під час апеляційного розгляду, не навів доводів, чому подав апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Колегія суддів також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі "Устименко проти України", де Суд зазначив, що безпідставне поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Такі ж засади випливають і з реалізації норм національного процесуального законодавства, які регламентують порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, що узгоджуються з правовими позиціями ЄСПЛ, які сформульовані, зокрема, в рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", де у п. 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. При цьому, суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими і від судів вимагається вказувати підстави такого поновлення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження повинні бути наведені докази на підтвердження наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного оскарження судового рішення у визначений законом строк.
Приймаючи рішення, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку.
Відтак, з огляду на відсутність доказів про існування об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у передбачений кримінальним процесуальним законом строк, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про поновлення строку апеляційного оскарження.
Оскільки клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає, подана апеляційна скарга на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню апелянту.
Керуючись статтями 117, 376, 395, 399, 426 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Інгульського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2025 року щодо ОСОБА_6 .
Повернути обвинуваченому ОСОБА_6 апеляційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3