Справа № 750/1776/25
Провадження № 1-кс/750/3621/25
21 серпня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'янівка Шполянського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, командира автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу матеріально-технічних засобів роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, -
20.08.2025 слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим в.о. керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав, зазначив, що ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися; досудове розслідування не завершилося, оскільки необхідно отримати висновки судово-почеркознавчих експертиз та здійснити процесуальні дії щодо завершення досудового розслідування.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою і неконкретною, останній не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, оскільки відповідні паливно-мастильні матеріали йому не були ввірені, а він виконував накази свого безпосереднього начальника ОСОБА_7 , зокрема перевозили паливо за вказівкою останнього; жодних грошових коштів ОСОБА_5 від збуту палива не отримував. Також, на думку захисника, діяння, про вчинення якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 , не має окремо кваліфікуватися за ст. 114-1 КК України. Захисник вказав, що заявлені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та враховані при застосуванні запобіжного заходу ризики зменшились з плином часу. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту; у разі продовження строку тримання під вартою просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в мінімальному розмірі.
Підозрюваний підтримав аргументи свого захисника, акцентував увагу, що він не переховувався раніше від досудового розслідування.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024272300000512 від 23.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
Того ж дня об 11 год. 53 хв. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.05.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.07.2025, який ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03.07.2025 продовжено до 25.08.2025.
12.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
У судовому засіданні захисник заперечив обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, в тому числі захисник акцентував увагу, що відповідні паливно-мастильні матеріали йому не були ввірені, а він виконував накази свого безпосереднього начальника.
Разом з тим, питання обґрунтованості підозри було детально проаналізовано в ухвалі слідчого судді при застосуванні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу та встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, є обґрунтованою. Зокрема, факти збуту військового майна - дизельного палива приватним особам повністю підтверджено доданими до клопотання матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вказали про обставини придбання палива в особи, яку вони в подальшому впізнали при проведенні впізнання за фотознімками як ОСОБА_5 , та іншими матеріалами кримінального провадження. Продаж військовослужбовцем ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з іншими військовослужбовцями дизельного палива, яке має використовуватись Навчальним центром ЗСУ в своїй навчальній діяльності щодо підготовки військовослужбовців для відсічі збройної агресії Російської Федерації, вказує на можливе перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а отже це свідчить про обґрунтованість повідомленої підозри в тому числі за ч. 1 ст. 114-1 КК України. ОСОБА_5 повідомлено про підозру, в тому числі, за фактом викрадення військовою службовою особою військового майна (дизельного палива), що, як зазначено вище, вчинено за попередньою змовою групою осіб. За твердженням захисника у судовому засіданні повідомлена ОСОБА_5 підозра за ч. 4 ст. 410 КК України є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_5 відповідно до своїх функціональних обов'язків не мав відношення до паливно-мастильних матеріалів і це військове майно йому не було ввірене. Разом з тим, такі твердження захисника суперечать змісту повідомленої підозри та диспозиції ст. 410 КК України, оскільки в цьому кримінальному провадженні не має значення, чи було відповідне військове майно ввірене підозрюваному ОСОБА_5 чи ні. Одночасно, слідчий суддя звертає увагу, що правильність кваліфікації діяння органом досудового розслідування не може бути перевірена в цьому судовому засіданні, оскільки для цього слід дослідити всі зібрані в ході досудового розслідування докази й надати їм оцінку, що можливо тільки під час судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного, згідно з клопотанням та поясненнями прокурора в судовому засіданні є необхідність отримати висновки судово-почеркознавчих експертиз та здійснити процесуальні дії щодо завершення досудового розслідування.
Тобто, на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; проведення вказаних процесуальних дій необхідно для завершення досудового розслідування.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України). Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.06.2025 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, до 01.10.2025.
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким і особливо тяжким злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, зокрема, вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна, що вчинено в умовах воєнного стану військовослужбовцем Навчального центру ЗСУ; злочин, передбачений ст. 410 КК України, про вчинення якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 , є корупційним кримінальним правопорушенням; враховано дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний і матеріальний стан. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі враховано, що вчинено викрадення військового майна військовослужбовцем за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями, чим заподіяно шкоду ЗСУ під час дії воєнного стану, що також може бути додатковим мотивом для підозрюваного для переховування від кримінального переслідування. Підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудовим розслідуванням не виявлено грошові кошти, отримані ОСОБА_5 за попередньою змовою з іншими особами за продаж викраденого дизельного пального (згідно з висунутою підозрою вартість такого пального становить понад один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч гривень, що підтверджено висновком експерта). ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших військових частин НОМЕР_2 навчального центру імені князя ОСОБА_10 , спільно з якими проходив військову службу; такий вплив на свідків у кримінальному провадженні можливий до їх допиту в суді при розгляді кримінального провадження по суті, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів судом. Підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за попередньою змовою групою осіб здійснив викрадення військового майна (палива) в умовах воєнного стану, тому може продовжувати формувати надлишки паливно-мастильних матеріалів з метою їх подальшого збуту.
Захисник у судовому засіданні зазначав про необґрунтованість зазначених у клопотанні ризиків. Разом з тим, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій; кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. Досліджені у судовому засіданні докази вказують на реальність зазначених у клопотанні ризиків і високу ймовірність учинення підозрюваним вищезазначених дій, з огляду на вказану оцінку обставин цього кримінального провадження. Наявність у ОСОБА_5 сталих соціальних зв'язків, позитивна характеристика за місцем проходження служби не свідчить про можливість запобігання вказаним ризикам і не знижує високу ймовірність учинення відповідних дій.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак досудове розслідування не може бути завершено до спливу строку застосування запобіжного заходу підозрюваному, тому слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у межах строку досудового розслідування. Твердження захисника щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, з огляду на повідомлення ОСОБА_5 про підозру в тому числі за ч. 1 ст. 114-1 КК України, зважаючи на дію воєнного стану, прямо суперечить ч. 6 ст. 176 КПК України, тому є неможливим.
У зв'язку з викладеним, клопотання є доведеним і його слід задовольнити.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України.
На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, зокрема, здійснення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна (палива), у тому числі зважаючи, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями під час воєнного стану протиправно реалізував приватним особам дизельне паливо, заподіявши шкоду військовій частині на суму понад один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч гривень, у той час як це паливо має використовуватись в навчальній діяльності щодо підготовки військовослужбовців для відсічі збройної агресії Російської Федерації. Отже, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_5 підозрюється, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з огляду на характер учинених правопорушень, відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 жовтня 2025 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк закінчення дії ухвали - 01 жовтня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1