Справа № 750/1776/25
Провадження № 1-кс/750/3622/25
21 серпня 2025 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколине Бахчисарайського району АР Крим, українця, громадянина України, з вищою освітою, заступника командира батальйону з озброєння - начальник технічної частини військової частини НОМЕР_1 , одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; раніше не судимого; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, -
20.08.2025 слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим в.о. керівника Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав, зазначив, що ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися; досудове розслідування не завершилося, оскільки необхідно отримати висновки судово-почеркознавчих експертиз та здійснити процесуальні дії щодо завершення досудового розслідування. Слідчий підтримав подане клопотання.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що заявлені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими. На думку захисника, кваліфікація діяння ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 114-1 КК України є надуманою й не враховано, що він як військовослужбовець не є суб'єктом зазначеного кримінального правопорушення. Просив враховувати наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, наявність нагород, його безпосередню участь у захисті України, а також те, що він відсторонений на цей час за наказом командування від виконання обов'язків військової служби. Зважаючи на це, захисник просив задовольнити клопотання слідчого частково та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний підтримав аргументи свого захисника, просив врахувати його належну процесуальну поведінку під час його звільнення під заставу до скасування цього рішення судом апеляційної інстанції; зазначив, що не має наміру протидіяти досудовому розслідуванню. Просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом Управління СБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024272300000512 від 23.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
Того ж дня о 15 год. 12 хв. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.05.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.07.2025, який ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08.07.2025 продовжено до 25.08.2025.
12.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України.
У судовому засіданні захисник заперечив обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК України, вважаючи, що підозрюваний як діючий військовослужбовець не є суб'єктом цього злочину.
Надаючи оцінку твердженням сторони захисту, слідчий суддя зважає, що суб'єкт злочину у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, є загальним, не залежно від того чи є особа військовослужбовцем чи ні вона може перешкоджати законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Правильність кваліфікації діяння органом досудового розслідування не може бути перевірена в цьому судовому засіданні, оскільки для цього слід дослідити всі зібрані в ході досудового розслідування докази й надати їм оцінку, що можливо тільки під час судового розгляду кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення.
Разом з тим, питання обґрунтованості підозри було детально проаналізовано в ухвалі слідчого судді при застосуванні стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу та встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми для твердження, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, є обґрунтованою.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного, згідно з клопотанням та поясненнями прокурора в судовому засіданні є необхідність отримати висновки судово-почеркознавчих експертиз та здійснити процесуальні дії щодо завершення досудового розслідування.
Тобто, на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення строку дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; проведення вказаних процесуальних дій необхідно для завершення досудового розслідування.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України). Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.06.2025 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, до 01.10.2025.
Отже, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 410 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким і особливо тяжким злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, зокрема, вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна, що вчинено в умовах воєнного стану військовою службовою особою, яка має старше офіцерське звання та проходить військову службу в Навчальному центрі ЗСУ, злочин, передбачений ст. 410 КК України, про вчинення якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 , є корупційним кримінальним правопорушенням; враховано дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний і матеріальний стан, зокрема зважено на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, наявність нагород, його безпосередню участь у захисті України. Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі враховано, що вчинено викрадення військового майна військовослужбовцем за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями, чим заподіяно шкоду ЗСУ під час дії воєнного стану, що також може бути додатковим мотивом для підозрюваного для переховування від кримінального переслідування. Підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудовим розслідуванням не виявлено грошові кошти, отримані ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими особами за продаж викраденого дизельного пального (згідно з висунутою підозрою вартість такого пального становить понад один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч гривень, що підтверджено висновком експерта). ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших військових частин НОМЕР_2 навчального центру імені князя ОСОБА_8 , спільно з якими проходив військову службу, зокрема на підпорядкованих йому водіїв військової частини НОМЕР_1 , які надали викривальні показання щодо зазначеної протиправної діяльності; також він може незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема на ОСОБА_9 , який надав викривальні показання щодо вчинених протиправних діянь. При цьому слідчий суддя вважає, що ймовірність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні знизилась з огляду на позицію підозрюваного, який не заперечує викрадення палива військової частини, однак ця обставина повністю не усуває зазначений ризик. Підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за попередньою змовою групою осіб здійснив викрадення військового майна (палива) в умовах воєнного стану, тому може продовжувати формувати надлишки паливно-мастильних матеріалів з метою їх подальшого збуту. При цьому твердження захисника про відсторонення ОСОБА_6 від посади судом відхиляються, оскільки таке відсторонення здійснено виключно у зв'язку із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник зазначав про необґрунтованість зазначених у клопотанні ризиків. Разом з тим, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій; кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому. Досліджені у судовому засіданні докази вказують на реальність зазначених у клопотанні ризиків і високу ймовірність учинення підозрюваним зазначених дій, з огляду на вказану оцінку зазначених обставин. Наявність у ОСОБА_6 сталих соціальних зв'язків, наявність місця служби, нагород за сумлінну службу, його минула участь у захисті України не свідчить про можливість запобігання вказаним ризикам і не знижує високу ймовірність учинення відповідних дій.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак досудове розслідування не може бути завершено до спливу строку застосування запобіжного заходу підозрюваному, тому слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування. При цьому жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам.
У зв'язку з викладеним, клопотання є доведеним і його слід задовольнити.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України.
На думку слідчого судді, застосування застави як запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на характер вчиненого протиправного діяння, зокрема, здійснення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом викрадення військового майна (палива), у тому числі зважаючи, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, обіймаючи посаду начальника технічної частини військової частини НОМЕР_1 , за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями під час воєнного стану протиправно реалізував приватним особам дизельне паливо, заподіявши шкоду військовій частині на суму понад один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч гривень, у той час як це паливо має використовуватись в навчальній діяльності щодо підготовки військовослужбовців для відсічі збройної агресії Російської Федерації. Отже, зважаючи на дію воєнного стану та те, що ОСОБА_6 підозрюється, у тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з огляду на характер учинених правопорушень, відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 01 жовтня 2025 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк закінчення дії ухвали - 01 жовтня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1