16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1215/25
Провадження № 1-кс/730/128/2025
"21" серпня 2025 р. м. Борзна
Слідчий суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзна клопотання слідчого СВ ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62024100130001217 від 27.05.2024р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, розлученого, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
Слідчий СВ ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави. Свої вимоги обгрунтовує тим, що органом досудового розслідування солдат ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється в тому, що будучи з 25.01.2024р. призваним під час мобілізації в період воєнного стану на військову службу до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №4 від 04.04.2024р. призначеним на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти 3 піхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , наказом командира в/ч НОМЕР_1 №17 від 16.04.2024р. відрядженим до в/ч НОМЕР_2 з метою проходження базової військової підготовки, 23.04.2024р. у невстановлений час, але не пізніше 14-38 год, самовільно залишив в/ч НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , та по даний час до розташування військової частини не повернувся, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної на те можливості. На даний час наявні ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавленні волі на строк до 10 років, і з урахуванням його особи, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, вмовлянь, використовуючи свої відносини з військовослужбовцями частини, які спільно з ним проходили військову службу, шляхом безперешкодного контактування з цими свідками; може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів та підбурювання осіб, зокрема як цивільних, так і військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій щодо проходження військової служби; може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як його злочинна діяльність мала триваючий характер і була зупинена шляхом затримання.
У зв'язку з цим, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам, а також згідно з ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Копію даного клопотання з доданими документами підозрюваний та його захисник отримали 20 серпня 2025 року.
Прокурор у судовому засіданні внесене клопотання підтримав і просив його задовольнити з вищевказаних підстав. Зазначив, що застосування до підозрюваного поряд з триманням під вартою альтернативної застави не зможе запогібти наявним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні з пред'явленою йому підозрою у вчиненні інкримінованого злочину не погодився, оскільки, зважаючи на його стан здоров'я та часте перебування на лікуванні, сам командир дозволив йому здати військову амуніцію та їхати лікуватися. Вважає за можливе обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного й просив у задоволенні клопотання відмовити.
Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно із ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою (ч.8 ст.176 КПК України).
За приписами ч.1, 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного слідчий суддя враховує вимоги п.3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція)та практику Європейського суду з прав людини(ЄСПЛ), згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62024100130001217 від 27.05.2024р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільного залишення стрільцем-помічником гранатометника 3 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти 3 піхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 без дозволу командирів та інших поважних причин 24.04.2024р. о 09-00 год в/ч НОМЕР_2 , де перебував у відрядженні з метою проходження курсу базової військової підготовки.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 19 серпня 2025 року о 12-45 год у порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 був затриманий.
19 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення підтверджується доданими до клопотання процесуальними джерелами доказів, серед яких: витяг з ЄРДР, рапорти, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, матеріали службового розслідування в/ч НОМЕР_1 , допит свідків, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомлення про підозру ОСОБА_5 та протокол його допиту.
Сукупність відомостей, що містяться в зазначених доказах, на даному етапі досудового розслідування дають слідчому судді достатні підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, що відповідає визначенню Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йде мова у ст.5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справи «Котій проти України», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Гусинський проти Росії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»).
Прокурором також доведено і знайшло своє підтвердження в судовому засіданні наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- наявність у ОСОБА_5 потенційної можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить репутація й соціальні зв'язки підозрюваного - розлучений, офіційно не працює й не має легальних джерел доходу, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років;
- існування високої ймовірності незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитувались у судовому засіданні;
- може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів та підбурювання осіб, зокрема як цивільних, так і військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій щодо проходження військової служби;
- може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як його триваючі злочинні дії були зупинені шляхом затримання.
Принагідно суд констатує, що ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства чи суду подій, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.
Також, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з огляду на усталену практику ЄСПЛ враховує не лише потреби конкретної особи, а й загальні суспільні інтереси, які зважаючи на підвищену суспільну небезпечність у період існуючого в державі воєнного стану інкримінованого ОСОБА_5 злочину, вимагають більш суворішого підходу.
Одночасно суд погоджується з позицією прокурора і відхиляє доводи сторони захисту про можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки у відповідності до положень ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, з огляду на підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі здійснення досудового розслідування буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного та може забезпечити запобіганню вищезазначеним ризикам, тоді як застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, і не передбачене нормами чинного кримінального процесуального закону.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.3 ст.183 КПК України).
При цьому, у даному кримінальному провадженні відсутні наведені у абз.1-7 ч.4 ст.183 КПК України підстави, за яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розміру застави.
Водночас у абз.8 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вищезазначена норма ч.4 ст.183 КПК України вказує на те, що право на визначення застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є дискреційними повноваженнями слідчого судді, суду, при реалізації яких враховують не лише ризики кримінального провадження (ст.177 КПК України), а й сукупність всіх інших обставин (ст.178 КПК України). При цьому, це не суперечить вимогам ч.8 ст.176 КПК України, оскільки запобіжний захід залишається той же - тримання під вартою.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 має серйозні проблеми зі здоров'ям, пов'язані з захворюваннями та травмами грудного відділу хребта й опорно-рухового апарату; за висновком ЛКК від 30.12.2024р. йому протипоказана важка фізична праця, підняття важких предметів і праця з довготривалим фізичним нахилом тулуба; у довідці Бахмацької МСЕК про невизнання інвалідом також зазначено про обмеження по ЛКК.
За інформацією з бази Національної поліції «Армор» відсутні дані, що ОСОБА_5 притягувався до кримінальної, адміністративної відповідальності чи перебуває в розшуку.
Згідно довідки Миколаївського старостинського округу Борзнянської міської ради №94 від 26.06.2025р. ОСОБА_5 мешкає з матір'ю-пенсіонеркою, 1949 р.н., яку за законом зобов'язаний утримувати, за місцем проживання характеризується добре, працює тваринником у ДП ДГ «Іванівка».
Відтак, оцінюючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визначити альтернативну заставу.
Одночасно, з огляду на приписи ч.3 ст.183 КПК України, даний вид запобіжного заходу й буде для підозрюваного альтернативою (більш м'яким) триманню під вартою.
При визначенні розміру застави слідчий суддя зважує на повідомлені підозрюваним відомості про отримання ним доходу від неофіційної роботи в розмірі 10000 грн на місяць, щомісячної пенсії матері в сумі 3600 грн, можливість двох рідних братів надати фінансову допомогу.
Тому, враховуючи обставини, характер, специфіку та тяжкість скоєного кримінального правопорушення, існуючі ризики, особу підозрюваного, його репутацію, сімейний і майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн (50 х 3028), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, в разі внесення застави слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне покласти на підозрюваного визначені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, дане клопотання слідчого є обгрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 202, 205 КПК України, слідчий суддя, -
1.Клопотання слідчого СВ ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62024100130001217 від 27.05.2024р. за ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
2.Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави на строк до шістдесяти днів з моменту затримання - до 17 жовтня 2025 року.
3.Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 право на внесення в будь-який момент особисто чи іншою особою застави, яку визначити у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (151400 грн). У разі внесення застави у вказаному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Борзнянського районного суду Чернігівської області. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
4.У разі внесення визначеної в ухвалі суду суми застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
1/ прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
2/ не відлучатися із населенного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3/ повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4/ утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
5/ здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.Датою закінчення дії ухвали визначити 17 жовтня 2025 року.
4.Копію даної ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику та направити для негайного виконання до ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.
5.Органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_5 .
6.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1