Справа № 676/7926/23
н/п 2/766/3220/25
21.08.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Зуб І.Ю.,
за участю секретаря Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на майно, яке належало йому на праві власності та знаходиться на території Генічеської територіальної громади Херсонської області. А саме на: торговельний павільйон з літнім майданчиком загальною площею 82,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та квартиру загальною площею 60 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Зазначене нерухоме майно відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належали померлому на праві приватної власності, частка власності 1/1. З метою оформлення переходу права власності на спадкове майно, Позивач звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса приватної нотаріальної контори у м. Генічеську Штогріної Н.Л. Водночас, враховуючи повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, Генічеська територіальна громада Херсонської області перебуває під окупацією, що унеможливило подальше оформлення документів та завершення спадкової справи. Оскільки Позивач є внутрішньо переміщеною особою та тимчасово, вимушено проживає у м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області та з метою завершення спадкової справи та видачі свідоцтв на право власності на спадкове майно, 15.08.2023 року звернувся до Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, листом від 18.10.2023 № 332/01-16, державний нотаріус відмовила Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності в нього правовстановлюючих документів на спадкове майно та роз'яснила, що зазначене питання може бути вирішення виключно в судовому порядку.
У зв'язку із чим Позивач просить встановити факт прийняття ним спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Херсонської області та визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Генічеськ Херсонської області, право приватної власності на торговельний павільйон з літнім майданчиком загальною площею 82,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та квартиру загальною площею 60 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.12.2023 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2024 року за заявою позивача замінено відповідача Генічеську міську раду на Генічеську міську військову адміністрацію Генічеського району Херсонської області.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16.08.2024 року в якості третьої особи залучено до участі у справі на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.11.2024 року дану справу прийнято до розгляду, після визначення підсудності судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2025 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав того, що позовні вимоги заявлено до неналежного відповідача. Представником відповідача подано відзив, який мотивований наступним. Належними відповідачами у спорах про спадщину є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23) та інших. Генічеська міська рада (код ЄДРПОУ 35248359), як юридична особа публічного права не припиняла та не призупиняла своєї діяльності, а лише (відповідно Постанови ВРУ 03.11.2022 р. № 2706-ІХ та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») змінила свого керівника - ним став начальник Генічеської міської військової адміністрації ОСОБА_4 (витяг з ЄРДР є в матеріалах справи).
Третя особа в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, вказавши, що теж претендує на спадщину.
Заслухавши учасників справи, вивчивши письмові докази, судом встановлено таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на майно, яке належало йому на праві власності та знаходиться на території Генічеської територіальної громади Херсонської області. А саме на: торговельний павільйон з літнім майданчиком загальною площею 82,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та квартиру загальною площею 60 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Зазначене нерухоме майно відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належали померлому на праві приватної власності, частка власності 1/1.
З метою оформлення переходу права власності на спадкове майно, Позивач звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса приватної нотаріальної контори у м. Генічеську Штогріної Н.Л. про відкриття спадщини, як того вимагає закон. Під час подання заяви на відкриття спадщини, нотаріусом перевірено відсутність будь-якого заповіту, а тому порядок спадкування визначатиметься за Законом. На підставі заяви нотаріусом було заведено спадкову справу № 69083992, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68379801 від 03.02.2022 та надано мені витяг з реєстру. Після відкриття спадкової справи, нотаріусом надано рекомендації звернутися через 6 місяців та розпочати оформлення спадщини.
З 24.02.2022 року, Генічеська територіальна громада Херсонської області перебуває під окупацією, що унеможливило подальше оформлення документів та завершення спадкової справи за місцем знаходження майна.
Листом від 18.10.2023 № 332/01-16, державний нотаріус відмовила Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності в Позивача правовстановлюючих документів на спадкове майно та роз'яснила, що зазначене питання може бути вирішення виключно в судовому порядку.
02.11.2023 року позивачем було направлено запит до ТУ ДСА в Херсонській області щодо витребування інформації про те, чи передавався судовий архів Генічеського районного суду Херсонської області на підконтрольну Україні територію, з метою подальшого витребування копії зазначеного рішення. Однак, з копії відповіді ТУ ДСА в Херсонській області від 06.11.2023 № 03-866/23 вбачається, що суди Херсонщини, у тому числі і Генічеський, є судами, з яких, через загрозу непереборної сили, а саме дуже швидку окупацію військами російської федерації, загрозу життю та здоров'ю працівникам суду, відсутність офіційних евакуаційних коридорів, судові справи, які знаходились у провадженні судів, та архівні справи, не були вивезені з приміщень на підконтрольну Україні територію.
Позивачем зазначено, що правовстановлюючі документи на спадкове майно втрачено.
Третя особа долучив до матеріалів справи копію заяви про прийняття спадщини за законом, а також згідно ст. 1276 ЦК України (спадкова трансмісія) на ім'я приватного нотаріуса Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Шторгріній Н.Л., яка датована 08.06.2022 року.
Відповідно до п. 4.15, 4.18. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, зареєстрованоївМіністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за N 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно доп.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження.
Отже, підставою створення військової адміністрації є не припинення місцевої ради, як юридичної особи, а невиконання такою радою своїх функцій як представницького органу місцевого самоврядування. До того ж, військова адміністрація населеного пункту є тимчасовим державним органом, який здійснює свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (ч.1 та 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), не є та не може вважатися правонаступником відповідної місцевої ради, не є представником територіальної громади, а лише тимчасовим державним управлінським органом.
Відповідно, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради , її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Таким чином, Генічеська міська рада (код ЄДРПОУ 35248359), як юридична особа публічного права не припиняла та не призупиняла своєї діяльності, а лише (відповідно Постанови ВРУ 03.11.2022 р. № 2706-ІХ та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») змінила свого керівника - ним став начальник Генічеської міської військової адміністрації Родіонов Є.О.
Так, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, встановлено, що належним відповідачем є Генічеська міська рада, а не Генічеська міська військова адміністрація Генічеського району Херсонської області. У разі доведення факту наявності спадкоємців фізичних осіб, належним відповідачем мають бути такі особи. Крім того. позивач має право визначати співвідповідачів у справі.
Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову до визначеного позивачем відповідача, як до неналежного відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Суд не дає оцінку доказам в даній справі за позовними вимогами, оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Статтею 51 цього Кодексу визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Клопотання про заміну неналежного відповідача на належного позивач не подавав до Херсонського міського суду Херсонської області.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає, у зв'язку зі зверненням всіх позовних вимог до неналежного відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,12,13,81,141, 259,263-265,273,279, 354 ЦПК України, , суд, -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
СуддяІ. Ю. Зуб